Високі ціни на картоплю взимку 2024 року – 25-27 гривень за кілограм порівняно з 6-ти гривнями торік – наслідок двох останніх, дуже несприятливих років, коли картоплярство зазнало значних збитків. Звичайно, повномасштабне вторгнення, зменшення кількості споживачів, здорожчання всіх складових технологій негативно впливають на рентабельність вирощування картоплі. Якщо така тенденція збережеться, то в наступні кілька років ми зможемо втратити картоплярство як важливу сільгоспгалузь та одну з ключових складових продовольчої безпеки країни.
Картопля в Україні подорожчала через відсутність сховищ для зберігання. Про це в коментарі РБК-Україна сказав аналітик «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ) Максим Гопка. Як зазначив експерт, картопля на внутрішньому ринку України зростає в ціні й надалі. На оптових ринках вартість зросла на 72 відсотки і становить 15 гривень за кілограм. В супермаркетах в середньому ціни за цей продукт – 24 гривні за кілограм. «Основною причиною зростання є те, що більшу частину продукції в господарствах населення вже реалізовано. Не всі мають сховища для зберігання картоплі, тому наразі оптові поставки дещо обмежились», – констатував він.
Вам також може сподобатися
95 відсотків усієї картоплі вирощують у приватному секторі – домогосподарствах населення. Картоплярі з досвідом знають, що робити, щоб процес вирощування картоплі був не лише трудомістким, а й напрочуд результативним.
Мульчуємо соломою і не підгортаємо
Чимало городників переконалися, що хороший спосіб посадки-вирощування картоплі з допомогою солом’яної мульчі. Про переваги цього способу розповів знаний в Україні своїми дослідженнями та експериментами картопляр-сортодослідник Анатолій Резнік. Висаджування в дуже ранні строки в непрогріту землю непророщеними картоплинами викликає різні хвороби. Крім того, якщо посадити рано пророщені бульби, то існує небезпека ураження сходів весняними заморозками. А при літній посадці також можливі впливи осінніх приморозків, якщо висаджувались середньостиглі та середньопізні сорти. При цьому посів сидератів проводиться із запізненням, що значно вливатиме на недостатнє формування їх зеленої маси. Також замало часу на посів і вкорінення озимих культур при сівозміні. Цей негативний чинник вважаю дуже вагомою причиною відмови від літнього садіння середньостиглих і середньопізніх сортів. Який же вихід? А відповідь у нас під ногами. Недарма у народі кажуть, що «усе геніальне – просте»: солом’яна мульча. Вона і розпушить ґрунт за допомогою дощових хробаків, і збереже від випаровування потрібну кількість вологи після опадів, забезпечить легкий доступ повітря кореневій системі рослин, структуруючи ґрунт, створить максимально сприятливі умови для масового розмноження і активної діяльності мікроорганізмів, які своєю чергою виділятимуть різноманітні органічні кислоти, що розчинятимуть хімічні елементи в ґрунті для живлення рослин. І найголовніше – світла солом’яна мульча на поверхні землі буде відбивати сонячне проміння і утримуватиме разом з вологою оптимальну температуру ґрунту на весь вегетаційний період. Навіть у дуже спекотні літні дні бульбоутворення та їхній ріст будуть продовжуватися.
Солом’яна мульча найкраще подавляє сходи бур’янів й власне бур’яни, якщо їх зверху вкрити достатнім шаром соломи. Вона також захищає стебла і листя рослин від різних хвороботворних бактерій, які перебувають на поверхні грунту. Дротяник завдає найбільшої шкоди у посушливу погоду – він, занурюючись в картоплину, забезпечує себе вологою. Тому саме вологе і прохолодне середовище під солом’яною мульчею негативно впливає на його розмноження і розтягує період дозрівання личинок совки та хруща, незважаючи на те, що солому вони полюбляють. Солома у своєму складі має золу і вапно, і тому її розклад частково нейтралізує підвищену кислотність в грунті.
Дуже велику шкоду врожаю завдає післяжнивний обробіток ґрунту, коли залишену на полі солому чи інші сухі рештки рослин (целюлозу) приорюють у землю. Тож коли з’явиться вологе середовище, почнуть працювати мікроорганізми (в кубічному сантиметрі – від 500 тисяч до мільярда), які, споживаючи солому, використовують азот з ґрунту, збіднюють його, що негативно впливає на розвиток рослин і майбутній врожай, хоч сама структура ґрунту покращується. Тому у жодному разі не можна проводити приорювання соломи без внесення селітри, карбаміту (мочивини), або обприскування сухих решток рідкими азотними добривами, чи якщо немає компенсатора азоту – достатньої зеленої маси сидератів, у якій азоту до 80 відсотків.
Врожайність картоплі залежить від багатьох факторів: від ґрунту, способу висаджування, вибраного сорту, технологій вирощування, підживлення, ефективної боротьби зі шкідниками та хворобами.
Шкідливим для картоплі є різке коливання температури верхнього шару землі, адже воно може призвести до розвитку різних хвороб. Перезволоження призводить до витіснення повітря з ґрунту, що негативно впливає на газообмін, погіршує діяльність мікроорганізмів, пригнічується нормальний розвиток рослин. Тому такі негативні наслідки постійно присутні на голій, не вкритій мульчею землі, яка піддається обробітку. Солом’яна мульча позбавляє таких неприємностей. «Глобальне потепління призводить до висушування і ерозії ґрунтів, втрати гумосу, а тому я передбачаю, що з часом мульчування соломою після останнього обробітку землі стане обов’язковим і необхідним агротехнічним заходом в картоплярстві», – переконаний Анатолій Резник.
Існують, за словами аграрія, й деякі негативні чинники у використанні солом’яної мульчі. Це – трудомісткий ручний процес. Збір і спалювання сухих решток стебел картоплиння, на яких залишаються спори грибка фітофтори і інших збудників хвороб. Розмноження мишей, для яких таке середовище є найсприятливішим, тож існує загроза пошкодження значної частини врожаю картоплі.
Підготовка, посадка й догляд
Оптимальна температура передпосадкового прогрівання має становити 14-17 градусів тепла протягом місяця-півтора, залежно від лежкості сорту (тривалості періоду спокою). Прогрівання при підвищеній температурі (вище 20-25 градусів) призводить до виродження картоплі. При прогріванні на світлі у картоплинах утворюються сполуки (інгібітори), які стримують ростові процеси вічок, тому вони формуються короткими, огрубілими, міцними, які не обламуються, на відміну від тих, які прогріваються у темноті, що стають тонкими, видовженими та крихкими. Крім того, від впливу світла у картоплинах накопичуються отруйні солонін та чаконін, які сприяють захисту рослин від шкідників та хвороб.
Сапання і підгортання, такі традиційні і, здавалося б, обов’язкові методи оброблення ґрунту, в картоплярстві не потрібні, стверджує картопляр. Сапання картоплі зазвичай проводиться на початку сходів, коли розвиваються перші зелені листочки. У цій фазі знищуються бур’яни в білій ниточці і ті, що вже зійшли і зазеленіли, розпушується верхній шар землі, що дозволяє поновити доступ кисню кореневій системі та зменшується інтенсивність випаровування вологи. Залежно від забур’яненості ділянки і забивання ґрунту проводять додаткове просапування. Підгортаючи кущі картоплі, традиційно десь у фазі бутонізації, які вже зазвичай сформували достатню стеблову і листову масу, створюються умови для закладання картоплин і розвитку коріння у цьому пухкому нагорнутому гребені. Якщо ж картоплю лише сапати і не підгортати, то картоплини сформуються по усій площі, і під час збору врожаю потрібно буде перекопати все підряд. При підгортанні також знищуються бур’яни, забезпечується коренева система киснем та частково пошкоджуються в ґрунті личинки кореневих шкідників.
«Мої багаторічні дослідження довели, що основою щедрого врожаю картоплі є потужна, розгалужена та заглиблена коренева система, завдяки якій рослини продовжують активно розвиватися і накопичувати, особливо в умовах посушливого спекотного клімату, який склався в Україні внаслідок глобального потепління, – констатує пан Анатолій. – Новим, ефективнішим технологічним способом для формування потужної кореневої системи, на відміну від сапання і підгортання, є загортання, але не зазеленілих стебел і листя, бо це тільки пригнітить рослини, а загортання підземних стебел, які ще не зійшли і не зазеленіли, бо саме з пазушних вічок білого підземного стебла активно формується коренева система. Чим довшим буде біле підземне стебло – тим більше вічок, а, відповідно, і коренів зможе сформувати рослина. Як тільки сформується зелене листя на стеблі, з того місця зупиняється формування коренів».
Щоб врожай зібрати здоровим та якісним
Рекомендується завчасно, при початковому, 10-відсотковому відмиранні бадилля скосити та зібрати його з ділянки. А через кілька днів, коли шкірка на картоплинах перестане злазити, — викопати картоплю. «Я не скошую картоплиння, а застосовую обробку листя кальцинованою содою у пропорції 150 грамів на 10 літрів води, – ділиться своїм секретом Анатолій Резнік. – Рослина тоді стає лужною, і грибки її не вражають. Якщо спека – не дозволяти лежати викопаній картоплі під відкритими променями сонця більше години, а одразу збирати у сітки і ховати під навіс чи комору або хоча б накрити сітки якоюсь веретою. Не можна бульби зберігати у мішках, які не дозволяють їм повноцінно дихати. Не слід заносити щойно викопану теплу картоплю зразу в погреб, бо від перепаду температури картоплини покриються вологою, а волога — це сприятливе середовище для розмноження та поширення хвороб, які могли з ґрунтом триматися на картоплі або залишитися у сховищі з попереднього сезону».
