«Біологічний ефективний засіб боротьби з хворобами і шкідниками та бур’янами – це насамперед дотримання сівозміни, тобто кожна культура повинна повертатися на своє місце не раніше ніж через три роки, – каже Вячеслав Павлович. – Особливо це стосується цибулі, часнику, у яких є типові шкідники. Якщо ж ділянка невелика і немає можливості чіткого дотримання сівозміни, тоді для цього використовуються так звані сидеральні культури. Тобто, наприклад, при копанні картоплі розсіваємо зерна гірчиці (вона своїми кореневими виділеннями ефективно бореться з деякими хворобами, зокрема і паршею), і тоді виходить, що ми садимо картоплю не після картоплі, а після гірчиці. Я роблю це так: перед тим як маю викопати певну ділянку картоплі, розсіваю на ній гірчицю із розрахунку 130-150 грамів на сотку і заодно копаю. Через деякий час з’явиться волога, й гірчиця прийметься, з бур’янами вона бореться добре. Тож і корові корм є, і бджолам взяток, і це допомагає із сівозміною».
Чи вийшло із сівозміною, чи не вийшло, але картоплі найбільшої шкоди завдає колорадський жук. З ним можна і потрібно починати боротися ще з осені, переконаний Вячеслав Шевчук. Він на городі, де має садити картоплю, залишає старі картоплини. На них злазяться старі жуки – поїсти і зазимувати. Потім ці бульби збирає, обтрушує і знищує жуків. І так кілька разів. Щоб легше було знаходити залишені картоплини, ставить біля них патички. Цей спосіб застосовує і навесні.
Що один спосіб боротьби зі шкідником – розчин махорки. «Я не пробував таке, але в мене є знайомий на Кіровоградщині, який обприскує картоплю розчином махорки – саме махорки, а не тютюну, – продовжує розповідь городник. – Він сам вирощує махорку спеціально для цього. Готує розчин дуже просто: добра жменя махорки на відро окропу, настоює добу. У цей розчин додає ще й трішки мила, грамів 40. Обприскує картоплю 4-5 разів, коли з’являються маленькі жучки. Показував мені свій город після цього – дійсно чистий, без шкідників».
Вячеслав Павлович розповів про ще один метод боротьби з колорадським жуком: «Я прибив до тички невисоке відро, приладнав із картону такий собі своєрідний екран над ним. Іду по міжряддю картоплі, приставляю цю нехитру конструкцію, що нагадує черпак, до куща й віником обтрушую жуків у те відро, в якому мильна вода або ж трішки солярки чи гасу. Одним словом, жук, який упав у відро, більше з нього не вилазить. Люди у нашому селі з успіхом користуються таким методом».
Великої шкоди картоплі завдає і ведмедка, яка ще має назву капустянка. «Є кілька способів боротьби з нею, – стверджує Вячеслав Шевчук. – Один із них, перевірений і надійний, порадив мій друг із Закарпаття. Він уже багато років таким чином бореться з цим шкідником. Наливає у пляшку 100 грамів пива і під кутом 45 градусів закопує її на ділянці з картоплею, неглибоко, щоб горлечко було на 2-3 сантиметри під землею. На ділянці закопує кілька пляшок, біля кожної з них ставить мітки, щоб потім не шукати. У сонячні спекотні дні пиво дуже пахне, випаровується, тож шкідники вилазять із землі, заповзають у пляшки і гинуть. А ще з ведмедкою борються, обсаджуючи картоплю бобами».
Продовжуючи тему захисту рослин без «хімії», Вячеслав Павлович навів ще один засіб. Приготувати розчин: літрову банку деревної золи настоювати кілька діб в 10 літрах води. У цю рідину можна додати розчин борної кислоти із розрахунку грам на літр води. Це підсилить фунгіцидні властивості розчину і забезпечить рослини бором. Після відстоювання акуратно залити в обприскувач. Це фосфорно-калійне добриво використовується як підживлення і як засіб боротьби з фітофторою на картоплі і помідорах.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.