Четвер, 28 Серпня, 2025
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
Нині для переважної більшості українців російська є мовою окупантів. Фотоколаж: Віталія Захарчишена.

Нині для переважної більшості українців російська є мовою окупантів. Фотоколаж: Віталія Захарчишена.

Бар’єр ненависті та розколу

«Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її», –Олесь Гончар

Автор: Лісова Світлана
14.04.2024
в Люди, Суспільство
0
Поширити

У 1847 році Тарас Шевченко у передмові до Другого видання Кобзаря написав: «У москалів – свій народ і своя мова. У нас – свій народ і своя мова». Тобто ніякий єдиний народ, ніяка одна мова. Шевченко на той час жив у Петербурзі, знав ситуацію і сформулював абсолютно правильний висновок. За цей вислів він відсидів 10 років.

Зросійщення України було надзвичайно актуальним у добу радянського часу. «Нам весь час нав’язували код нібито двомовності, а насправді витискали на узбіччя українську мову і перетворювали її у декорацію, – каже український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко. – Тоді йшла цілеспрямована боротьба проти української мови, як, зрештою, і проти мов інших націй у Радянському Союзі… І навіть не підозрюючи, поступово люди втрачали своє національне Я. Україна, обравши для себе долю незалежної держави, поставила за мету відновити своє національне обличчя, національну пам’ять і цю спотворену ментальність привести у порядок».

Вам також може сподобатися

Такий вигляд матиме майбутній музей. Фото: Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури.

“Ми не мали надії, що виживемо”

28.08.2025
Метеорологічна осінь настає тоді, коли середньодобова температура протягом кількох днів поспіль зберігається на рівні нижче 15 градусів. Фото: pixabay.com

На нас чекає «класична осінь»

24.08.2025

І це неабияк дратувало пострадянську росію, вище керівництво якої на чолі з путіним роками мріяло про підкорення України. А з нею – про винищення мови як однієї з головних ознак ідентичності народу, її душі. За словами історика, ми, крім всього іншого, відповідальні за величезний історичний, мовний, культурний, естетичний досвід, який отримали у спадок від попередніх десятків і сотень поколінь. І не маємо права просто ним знехтувати або просто відійти від нього, бо через оцей мовний, культурний спадок ми маємо зв’язок між поколіннями.

Російськомовні чи русифіковані?

Серед науковців є думка, що в Україні «російськомовних українців» нема – є русифіковані українці. Україномовних росіян нема, тому що їх просто нема. Українці мислять і розмовляють українською, росіяни мислять і розмовляють російською, русифіковані українці мислять українською, а розмовляють – як доведеться. Головним етнічним ідентифікатором завжди була мова: мовою якого народу тобі найприємніше говорити, до такого народу ти й належиш.

На рівні держави

З 1 січня 2024 року набрали чинності окремі положення статті 40 Закону України «Про медіа», які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо. Відтак, мінімальна частка української мови у програмах на радіо, а також у телевізійних медіа загальнонаціональної та регіональної категорій збільшується з 75 до 90 відсотків, а в телевізійних медіа місцевої категорії – з 60 до 80 відсотків.

Кого більше

Більшість українців (66 відсотків) вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Це найвищий показник з 1990-х, адже у 1997 році таку ідею підтримували лише 18 відсотків українців, а у 2015 році – 21 відсотків. Лише 3 відсотки опитаних в лютому 2024 року заявили, що російська мова має отримати статус другої державної. Такі результати нещодавнього дослідження Київського міжнародного інституту соціології.

«Проти» російської як офіційної активніше виступають люди, які спілкуються українською мовою вдома. Водночас така позиція найбільш поширена і серед двомовних, і серед російськомовних.

На заході України 80 відсотків виступають за повне усунення з офіційного спілкування. У центральних регіонах України – 69 відсотків.

Що стосується змін у ставленні до російської з 1990-х років, то найбільшу динаміку соціологи фіксують на півдні та сході. Так, 54 відсотки мешканців півдня виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування, і лише 6 відсотків вважають, що російська мова має отримати державний статус.

На сході України також стало більше тих, хто підтримує усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території – з 3 відсотків у 2015 році до 40 відсотків у 2024-му. Водночас з 31 відсотка до 6 стало менше тих, хто виступає за державний статус російської мови.

«Важливо звернути увагу, що якби ми окремо підкреслили, що не йдеться про заборону повсякденного побутового спілкування російською мовою, то ще менше людей говорили б про певний офіційний статус російської мови. У будь-якому разі фактично у всіх регіонах більшість населення не підтримує надання офіційного статусу російській мові», – кажуть соціологи.

Абсурдні крайнощі

Історія зі скандально відомою Іриною Фаріон, котра не вважає російськомовних «Азовців» українцями й назвала їх очманілими, «бидломасою» через те, що розмовляють російською, доводить, що такі крайнощі теж недоречні. Адже хлопці власною кров’ю і життям багато разів засвідчували свій патріотизм та готовність захищати Україну за будь-яку ціну.

Ми маємо Героїв України, етнічних росіян, які добровільно стали у стрій та загинули, боронячи Україну від рашистів. Йдеться про братів Романа та Леоніда Бутусіних. Вони захищали Чернігівщину та віддали життя в нерівному бою з ворогом, який був однієї з ними національності. Невже їх подвиг нівелюється тим, що говорили російською?

Втім, є й такі особи, які принципово не хочуть розмовляти українською, хоча добре її розуміють і можуть спілкуватися. Або свідомо не бажають вчити, маючи запис у паспорті «українець». І якщо раніше на такі випадки мало хто реагував, то під час російсько-української війни надзвичайно загострилося відчуття ворожості до цих співгромадян. Нині для переважної більшості українців російська є мовою окупантів. Тому дуже часто на підсвідомому рівні, коли вухо чує російську, одразу йде сигнал тривоги: «Увага! Небезпечно, звучить рашистська!»

Зрештою, для тих, хто втратив найрідніших на цій війні, чути російську поруч – наче терпіти знущання від оточення. Наче знову посипати рану, яка все ще болить, сіллю ненависті.

«Ми можемо купити чи випросити зброю мілітарну, але випросити мову, випросити своє історичне минуле, своє ментальне світосприймання ми не можемо. Ми є тими, ким ми є. Ми є українці, сильна нація з великою культурою, з великим історичним минулим, де було намішано всього», – переконаний Павло Гриценко.

276
Теги: Гриценко Павлодослідженнязаконмоваопитуваннястатистика
Лісова Світлана

Лісова Світлана

Рекомендовані історії

Такий вигляд матиме майбутній музей. Фото: Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури.

“Ми не мали надії, що виживемо”

Автор: Щегельська Олена
28.08.2025
0

Мешканців Ягідного на Чернігівщині окупанти протягом місяця утримували у шкільному підвалі. Нині шкільне приміщення планують перетворити на меморіальний комплекс Найстаршому...

Метеорологічна осінь настає тоді, коли середньодобова температура протягом кількох днів поспіль зберігається на рівні нижче 15 градусів. Фото: pixabay.com

На нас чекає «класична осінь»

Автор: Малиновська Ольга
24.08.2025
0

Та початок осені обіцяє бути ще по-літньому теплим. «Про це повідомила представниця Укргідрометцентру Наталія Птуха. «Бачимо, що в нас такий...

Кузьму Матвіюка ховали 15 липня, в День Державності України – країни, яку він виборював усім своїм життям і любив усім серцем. Фото з домашнього архіву.

КУЗЬМА МАТВІЮК: ПЕРЕД ВІЧНІСТЮ

Автор: Admin
21.08.2025
0

Сорок посмертних днів у православній традиції – це час визначення місця, де перебуватиме душа спочилого до Страшного суду: в пеклі...

Знищення Батурина у 1708 році стало помстою Петра І за перехід гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XII — противника російського царства в Північній війні. Фото: baturin-capital.gov.ua

Гетьманська столиця – Батурин

Автор: Лісова Світлана
21.08.2025
0

15 квітня – відправна дата в історії Батурина на Чернігівщині. Адже в цей день у 1625 році польський шляхтич Стахурський...

Наступна публікація
Гороскоп на 15-21 квітня 2024 року. Фото: telegraf.news

Гороскоп на 15-21 квітня 2024 року

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Рекомендоване

Фото: pixabay

«Продам дешево дрова… Поверну з полону сина…» – шахраї все більше нахабніють

16.10.2024
Після опоросу тварині слід давати тепле пійло. Також варто подбати про корми, багаті на клітковину, кормову олію, рибне борошно тощо. Фото: avamarket.com.ua

Поросність свиноматки триває в середньому три місяці, три тижні і три дні.

20.05.2025
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

    «Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пігулка, якої нема в аптеці

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Червоні очі у поросят

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

«Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

16.12.2024
Порушення сну вдвічі підвищує ризик інфаркту й інсульту; сприяє розвитку діабету, ожиріння, гіпертонії; пришвидшує атеросклероз і підточує нервову систему. Фото: cdn.pixabay.com

Пігулка, якої нема в аптеці

19.07.2025
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
«Зараз потрібно приділити увагу сім’ям, родинам військових. Адже цивільні страждають більше, ніж військові», – каже Денис Дудник. Фото з архіву Дениса Дудника.

«Кожен українець має навчитися надавати психологічну допомогу»

1
Такий вигляд матиме майбутній музей. Фото: Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури.

“Ми не мали надії, що виживемо”

28.08.2025
Сливове меню. Фото: pixabay.com

Сливове меню

28.08.2025
Печиво, цукор, молоко, сметана або згущене молоко – таким є стандартний набір інгредієнтів. Фото: pmg.ua

Швидкий і простий десерт

27.08.2025
Картопля зберігатиметься краще, якщо перекласти її лушпинням цибулі. Фото: pixabay.com

Не тримайте картоплю поруч з яблуками та цибулею

26.08.2025

Архів

  • Серпень 2025 (40)
  • Липень 2025 (50)
  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (52)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz