Вам також може сподобатися
Із талановитими творчими людьми спілкуватися завжди цікаво. Вони живуть своїм захопленням, фантазують, мріють і сміливо втілюють свої задуми у життя, дарують натхнення, окриленість іншим. А Наталія Рибак – креативна жінка, педагог за фахом, захоплюється вишиванням, любить квіти, природу, подорожі, пише вірші…
«Любов до вишивання я успадкувала від мами, Неоніли Олександрівни, а до рідного слова – від тата, Миколи Никифоровича, – розповідає Наталія Рибак. – Дуже гарно вишивав і дідусь, мамин батько. Вся хата була у його вишивках – рушники, картини, фіранки, скатертини, покривала… Мама й досі вишиває залюбки. Я теж змалечку долучилася до вишивання, ще з дитинства всьому вчилася у старших. У шкільні роки в мене була подружка Світлана – вона з мамою мешкала на Дніпропетровщині й часто приїжджала до бабусі, яка жила з нами по сусідству. Мені було років десять, коли Світлана навчила мене виготовляти ляльку-мотанку з ниток. У нас такого не робили. Я захопилася й виготовляла ляльки для себе, до свят. Потім це захоплення трішки згасло, але з часом відродилося. Коли почалася війна, я перебувала в якомусь ступорі – нічого не могла робити, але потім пробудилася. Тепер почала продуктивніше творити. Виготовляю не лише традиційні, а й авторські ляльки».
Лялька-мотанка – предмет української культури, який символізує добробут, добро та надію на краще, є сильним сакральним предметом для нашого народу. Вони виготовляються без застосування голки і нитки й лише з натуральних тканин. Наталя Рибак використовує також вату, траву, для корпусу ляльки – дерев’яну основу, інколи – дріт. До авторських ляльок додає оздоблення з мікровишивкою, віночок тощо.
«Я люблю творчість, у мене є якийсь творчий двигун, – каже пані Наталія. – А ще я дуже люблю українську культуру, традиції, звичаї. Намагаюсь їх відновити в якійсь мірі, а також пропагувати».
«Творю в основному вночі, – зізнається майстриня. – За часом не стежу – працюю й отримую насолоду. Найбільше подобається створювати авторські ляльки, оскільки люблю фантазувати, додавати щось своє». Наталія Миколаївна наголошує: колір тканин, з яких виготовляються ляльки, має велике значення. Наприклад, зелений символізує природу, молодість, відродження; жовтий – життєдайну силу Сонця; блакитний – нескінченний потік води; білий – чистоту; червоний – це захист від хвороб і недуг…
При виготовленні ляльки як оберегу варто дотримуватися певних традицій. Майстриня переконана: щоб лялька насправді володіла магічною силою, її слід виготовляти мовчки, в певні дні і використовувати лише натуральні матеріали. Не можна в процесі створення будь-що пришивати, встромляти гострі предмети у ляльку. Сам процес намотування має здійснюватися з позитивними думками.
Натхнення для творчості Наталія Рибак черпає з подорожей. Торік вона побувала в Карпатах. Це надихнуло майстриню на створення нових робіт. Вона активно знайомилася з культурою регіону, побувала у музеях, досліджувала особливості одягу жителів цього мальовничого краю, має в своєму арсеналі багато світлин.
Захоплення Наталії Миколаївни ляльками допомагає їй у педагогічній діяльності – вона щороку проводить більше десяти заходів з учнями. Діти охоче беруть у них участь.
У самобутньої майстрині чимало задумів, планів на майбутнє, тож щиро бажаємо їй творчого натхнення і наснаги для втілення їх у життя.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
