Чи то справді українські земні копалини стали надважливими для Сполучених Штатів, чи нова американська влада лише скористалася ідеєю зробити їх наріжним каменем, щоб ще більше загострити проблему, щоб «легально» перестати допомагати нам – час іще покаже. Втім, вже зрозуміло, що США, країна, що ініціювала ядерне роззброєння України у 1996 році та гарантувала за це захист від агресорів, нині вимагає платити за свою допомогу і захист.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна «по суті погодилася» надати Америці доступ до рідкісноземельних металів на 500 мільярдів доларів як плату за військову допомогу Вашингтона Києву. Наразі невідомо, коли і, власне, чи підпишуть документ обидві сторони. Тим більше після скандального прийому Зеленського Трампом у Білому домі американська сторона вже хоче збільшити свої вимоги.
Рідкісноземельні метали
Передусім це лантаноїди: церій, гольмій, неодим, ербій та інші. Їх використовують у медицині, військовій промисловості, загалом – у високотехнологічному виробництві. До прикладу, гольмій потрібен для виробництва стрижнів ядерного реактора, церій – затребуваний у машинобудівній галузі та в процесі обробки нафти, неодим потрібен для виготовлення жорстких дисків, ербій – для обладнання для лазерної хірургії.
Ці метали складно видобувати, а їхні поклади – у малих концентраціях. Щоб дістати кілька кілограмів, потрібно переробити тонни породи, пояснює кандидат геологічних наук, голова наглядової ради ТОВ «Інститут геології» Андрій Локтєв.
Володимир Ланда припускає, що, говорячи про рідкісноземельні метали, Дональд Трамп також мав на увазі всі рідкісні метали загалом. Такі як літій, титан, нікель, кобальт. Їх також використовують у високотехнологічному виробництві – у машинобудуванні та виробництві фарб і пластмас, акумуляторних батареях, склі тощо.
Запаси в Україні та світі
Станом на 2023 рік, за оцінкою Форбс, сукупна вартість всіх корисних копалин в Україні сягає до 15 трильйонів доларів. Понад 70% цієї суми становлять копалини на Донеччині, Дніпропетровщині та Луганщині. Там розташовані переважно поклади кам’яного вугілля, солі та руди. За підрахунками канадської фірми з оцінки геополітичних ризиків SecDev за 2022 рік, Україна мала більше копалин, ніж захопила росія. Їхня загальна вартість – 26 трильйонів доларів. А запаси енергоресурсів, металів та мінералів, які нині на окупованій території, оцінюють у майже 12,5 трильйона доларів.
Скільки з цієї суми припадає саме на рідкісноземельні та рідкісні метали, невідомо, адже навіть загальні дані – лише орієнтовні, бо частина цієї інформації засекречена. Це стосується берилію, цирконію, скандію та інших, зокрема й рідкісноземельних металів. Наприклад, інформацію про запаси літію в Україні засекретили у 2005 році.
Згідно з даними Центру економічної стратегії, Україна має близько 1% від світових запасів нікелю і кобальту та стільки ж запасів покладів титану (це 8 мільйонів тонн). Його наша країна видобувала до повномасштабного вторгнення, і це становило 6-7% світового видобутку. Ціна титану варіюється залежно від обробки. Тонна необробленого, який і видобувають в Україні, коштує близько 300 доларів.
Також у нас є близько 2% світових резервів – пів мільйона тонн – запасів літію. Його родовища розташовані в районі окупованої Крутої Балки на Донеччині та біля селища Шевченко (теж Донецька область, Покровський напрямок, де зараз бої). Проте поклади літію є і в інших областях, наприклад, у Кіровоградській. Ринкова вартість літію складає близько 20 тисяч доларів за тонну.
Рідкісноземельні метали теж значною мірою розташовані на півдні та сході України. Проте значні поклади також є в Дніпропетровській, Кіровоградській, Житомирській областях. За даними SecDev, на окупованих територіях міститься 33% всіх українських рідкісноземельних металів.
До речі, Україна не видобуває та не видобувала рідкісноземельні руди, хоча й має розвідані родовища. Зокрема це пов’язано зі складністю видобутку. По-перше, рідкісноземельні метали перебувають у малій концентрації, по-друге – їх видобуток не екологічний, пояснює Андрій Локтєв: «Гірська порода, в якій є рідкісноземельні метали, може мати підвищений рівень радіоактивності. Все залежить від конкретного родовища. Це є основний виклик, і він впливає на собівартість видобутку».
Вартість рідкісноземельних металів, залежно від виду, становить від десятків то тисяч доларів за кілограм, каже Локтєв. Але, щоб розробляти родовища та видобувати рідкісноземельні метали, потрібне дороговартісне обладнання, реактиви та інші коштовні прилади, команди спеціалістів. На думку Локтєва, щоб використовувати весь потенціал рідкісноземельних родовищ в Україні, потрібно інвестувати щонайменше десятки мільярдів доларів.
Перспектива
Запропонована Трампом угода щодо рідкісноземельних копалин включає «економічну цінність, пов’язану з ресурсами України»: зокрема «мінеральні ресурси, ресурси нафти і газу, порти, іншу інфраструктуру (за домовленістю)». Згідно з нею, Вашингтон отримував на деякий час доступ до видобутку 50% критично важливих корисних копалин України.
Дмитро Кащук, голова комісії надрокористування в Європейській бізнес-асоціації у 2024 році, колишній голова Держслужби геології та надр України, нaзивaє потенційну угоду з Америкою, з точки зору зиску для Укрaїни, «надзвичайною». «Будь-яка угода про залучення інвестицій несе величезний плюс. До того ж американці вміють захищати свої інвестиції. До нас можуть потенційно прийти нові інвестори, нові компанії, які долучать сюди свої кошти, свої знання, технології, доступ до фінансового ресурсу», – каже Кащук.
На думку експерта, доступ до надр мусить бути тільки на конкурентних умовах, тобто через аукціон. І як стверджує він, зараз ця система в Україні вибудована прозоро, тому є вигідною для інвестицій.
«Пропозиція США приваблює обсягами інвестицій і швидкістю впровадження, проте викликає занепокоєння щодо контролю над ресурсами. Альтернатива від ЄС існує вже чотири роки в «сплячому» режимі та обіцяє довгострокову стабільність і більшу вигідність для України, хоча їй, вочевидь, бракує деталізації. Крім того, вона не є альтернативою американській військовій підтримці (і досі не обіцяній Сполученими Штатами)», – зазначив юрист, адвокат Владислав Бандровський.
Народний депутат України Ярослав Железняк переконаний: «Всі ризики, пов’язані з цією угодою, будуть в угоді номер два або в технічному документі, який має бути ратифікований парламентом». І поки перемовини «зависли» в повітрі, Железняк додає: «Ставки на те, чи буде підписана угода по копалинам між США та Україною, нагадують кардіограму».
