Останнім часом з’являються повідомлення про збільшення на окремих територіях чисельності небезпечного шкідника – сарани. Якої шкоди вона завдає сільськогосподарським культурам? Як запобігти масштабним збиткам? Детальніше розповідає провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Юрій Пазинич.
– Юрію Федоровичу, дайте, будь ласка, стислу характеристику цього шкідника. Для яких саме культур він небезпечний?
Вам також може сподобатися
– Сарана з’їдає всі зелені рослини, проте віддає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. Дорослі особини і личинки об’їдають листя, стебла, живляться насінням. Для прикладу: тисяча сарани на один квадратний метр з’їдає 30 кілограмів рослин у сухій масі. При масовому розмноженні личинки тримаються дуже щільно, а дорослі перелітають зграями на значні відстані за вітром. Сарана може подолати до 300 кілометрів за добу на висоті 600 метрів. Віддаючи перевагу злаковим культурам, як-от кукурудза, просо, сорго, пшениця, а також деяким іншим рослинам, сарана здатна спожити значні обсяги рослинності. Це підкреслює важливість моніторингу та контролю за популяцією саранових, щоб мінімізувати її шкідливий вплив на сільськогосподарські культури та запобігти масштабним збиткам.
– Яких профілактичних заходів із запобігання поширенню ареалу сарани необхідно вжити?
– Насамперед потрібно забезпечити обстеження сільськогосподарських та інших угідь щодо наявності сарани. Особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та пасовищам поблизу посівів сільськогосподарських культур.Проводити заходи щодо знищення сарани рекомендовано за чисельності 2-5 личинок стадних видів (перелітної сарани) на квадратний метр, не стадних видів – 10-15 екземплярів на квадратний метр. Для ліквідації шкідників рекомендовано використовувати інсектициди, які зареєстровані до використання в Україні, на основі таких діючих речовин, як лямбда-цигалотрин, тіаметоксам, люфенурон, альфа-циперметрин, хлорпірифос, циперметрин. Державний реєстр пестицидів, які можна використовувати, опубліковано на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Обробку краще проводити вранці та ввечері, коли комахи перебувають на рослинах. Кулігу (тимчасове скупчення личинок), що рухається, обробляють на площі за 200-250 метрів від «голови», охоплюючи її по спіралі. Під час та після проведення заходів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин не можна випасати свійську худобу та птицю на території проведення захисних заходів та на території, яка межує з нею. Бджолярам необхідно завчасно вжити відповідні заходи для унеможливлення отруєння бджіл.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
