На початку літа глава «Укрзалізниці» Олександр Перцовський заявив про посилення заходів безпеки у зв’язку з погрозами ворога зупинити рух українською залізницею. Він повідомив, що загалом на той момент залізничну інфраструктуру атакували понад 3,7 тисячі разів. Злочинів, кваліфікованих як диверсія або терористичний акт, – близько 300, як порушення законів та звичаїв війни – понад 400.
З кінця літа 2025 року росія почала наносити прицільні удари по вузлових станціях, прифронтових вокзалах, інфраструктурі та локомотивах. В результаті на кількох напрямках «Укрзалізниця» вимушено перейшла на комбіновані перевезення із застосуванням автобусів. Загалом нова хвиля масованих атак ворога по нашій залізниці триває з липня, каже Олександр Перцовський. «Насправді атаки на залізничну інфраструктуру не припинялися з першого дня війни. В 2022 році з таких жахливих ударів, як по вокзалу в Краматорську, і до сьогодні. Але зараз вони мають ще більш системний характер. Шахеди масовано атакують наші ключові станції. Тобто практично по всій країні вони б’ють по вузлових станціях», – заявив очільник залізниці і уточнив, що йдеться про комплексні атаки, коли під удар потрапляють енергетичні підстанції, локомотивні депо, пасажирські вокзали.
Вам також може сподобатися
Останні масовані удари спричинили затримки багатьох пасажирських поїздів. Експерти вважають, що посилення атак може бути пов’язане з успішними операціями ЗСУ. Також вони переконані, що атаками по залізниці рф прагне досягти військових та економічних цілей, оскільки логістика важлива для обох сфер.
«рф намагається перерізати основні логістичні шляхи, бо залізницею, безумовно, перевозиться багато вантажів. І це матиме ефект як військовий, так і економічний»,– вважає ексміністр інфраструктури України Володимир Омелян.
Голова ради громадської організації «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури» Володимир Наумов також вказує на важливість логістики для економіки і припускає, що супутньою ціллю ударів рф може бути і бажання перевірити швидкість ремонтів залізниці.
«Озброєння та особовий склад Збройних сил України перевозиться, зокрема, залізницею. рф для планування штурму або наступу на якомусь напрямку потрібно розуміти час ремонту або об’їзду. Тобто якщо вони зруйнують логістичні маршрути в одному місці, їх поновлять, умовно, через вісім годин, а доставка вантажу іншими шляхами займе три години. І цей час росіяни можуть використати для штурму», – зазначає він.
Посилення ударів зараз, на думку Наумова, крім того, може бути спробою відповісти на руйнування нафтопереробних заводів (НПЗ) українськими дронами. «Тобто як Україна впливає на їхню економіку, так вони зараз на нашу хочуть вплинути. Це терор логістичних ланцюгів», – каже Наумов.
Намаганням відповісти на українські удари по НПЗ пояснює нові атаки рф по «Укрзалізниці» і австрійський військовий історик, викладач військової академії у Відні, полковник Маркус Райснер. «Зараз з’явилися перші відчутні успіхи атак на виробничі об’єкти оборонної промисловості та нафтовидобувні установки рф. Так, за останні місяці виробництво російських нафтопереробних заводів впало на 17-21 відсоток. росія намагається досягти ескалації конфлікту за допомогою погроз і атак. Чи то вторгнення дронів на територію Польщі, оголошення НАТО стороною конфлікту або нові атаки на критичну інфраструктуру України. Мета полягає в тому, щоб зупинити українські атаки», – переконаний історик.
До слова, пресслужба «Укрзалізниці» повідомляє, що лише від початку серпня 2025 року об’єкти «Укрзалізниці» зазнали близько 300 атак, що на чверть більше ніж за аналогічний період минулого року. «Щодня залізниця встигає в середньому за чотири години відновити інфраструктуру після атак – і вже того ж дня продовжує рух», – наголосив віцепрем’єр з відновлення та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
Як би не намагалися рашисти знищити нашу інфраструктуру, залізниця залишається ключовою артерією для комерційної логістики та оборони: вона перевозить понад 63 відсотки вантажів країни та 37 відсотків пасажирів. Проте за даними уряду, за січень-серпень 2025-го вантажопотоки знизилися на 11,7 відсотка, пасажирські перевезення – на 4,2 відсотки.
