Склад калини не схожий на склад інших рослин. У її корі дуже багато біологічно активних елементів: дубильні речовини, жовто-червона смола, сапоніни, філлохінони – вони сприяють поліпшенню згортання крові, завдяки чому калина допомагає загоювати рани.Також кора калини має судинозвужувальну дію, знімає болі, бореться з інфекціями, посилює тонус матки і зупиняє кровотечі. Тому кора калини використовується при маткових та зовнішніх кровотечах. Чим гіркішою буде кора, тим сильніша дія вібурніну, проте при тепловій обробці він втрачає свої властивості.
У ягодах калини багато інвертного цукру – близько 30 відсотків. У звичайних умовах цей цукор отримують з суміші глюкози та фруктози. Інвертний цукор має зволожувальні властивості, тому його часто включають до складу косметичних засобів. У насінні калини міститься жирна олія – її близько 20 відсотків. Пектинові речовини забезпечують здатність соку калини перетворюватися на желе.
У калині містяться вітаміни: А, Р, Е, С, каротин. Вітаміну С у ній більше, ніж у цитрусових; є також мінерали – фосфор, магній, калій, залізо, кальцій, ванадій, мідь, марганець, стронцій, йод.
Завдяки високому вмісту вітамінів C і P, пектинів, каротину та дубильних речовин гірко-солодкі ягоди корисні людям, які страждають на туберкульоз, атеросклероз, діатез, захворювання печінки, нирок та шлунково-кишкового тракту. При сильному кашлі і в період відновлення після застуди ягоди калини вживають як ефективний відхаркувальний і зміцнюючий засіб. У косметології на основі калинових ягід виробляють засоби для догляду за шкірою та волоссям.
Однак є у калини і протипоказання. Вживати її не можна вагітним жінкам, хворим із діагностованими захворюваннями нирок та кровоносної системи. Гіпотонікам часте вживання ягід загрожує непритомністю. Оскільки калина впливає на густоту крові, то з особливою обережністю її слід вживати людям із підвищеним згортанням або схильним до утворення тромбів. Калина сприяє посиленню секреції шлункового соку, тому при гастритах та виразках із підвищеною кислотністю її потрібно вживати дуже обережно. Небажана вона при подагрі та сечокам’яній хворобі через пурин, який у ній міститься.
Збирати ягоди калини потрібно восени, після перших заморозків, коли вона втратить гіркоту. Можна позбавитися гіркого присмаку і вдома, якщо опустити ягоди в киплячу воду на 6-7 хвилин. Щоб не пошкодити ягоди, краще зрізати їх разом із плодоніжками. Потім розсипати тонким шаром, просушити на повітрі, а потім за температури у 40-60 градусів досушити в духовці. Після цього ягоди необхідно відокремити від плодоніжок і скласти в полотняний або паперовий мішечок. Зберігати краще в сухому прохолодному місці.
Настій калини застосовують для лікування різних захворювань: гіпертонії, атеросклерозу, коліту, виразкової хвороби, застуди, спазмів судин. Для його приготування розтерти 20 грамів плодів, залити 250 мл окропу. Через 4 години процідити і вживати двічі-тричі на день по 100 мл перед їдою.
При астмі та кашлі допоможе інша настоянка. Необхідно потовкти 40 грамів ягід, залити їх 200 мл гарячого меду та настояти 2 години. Приймати можна по столовій ложці 4 рази на день після їди.




















