Однією з перших одомашнених тварин вважається коза. А наскільки ці тварини вибагливі в їжі й обтяжливі в утриманні? Якого саме догляду вони потребують? Про це та інше розповідає кандидат ветеринарних наук Юлія Сисюк.
– Розводити велику рогату худобу значно важче, ніж вирощувати кіз, тож їх у присадибних господарствах стає дедалі більше. Чим цікаві ці тварини для господарів?
– Насамперед кози не такі вибагливі, як велика рогата худоба. Коза легко пристосовується до різних умов утримання, не потребує великого приміщення, а годувати її можна тим, що є під рукою – сіном, гілками, овочевими відходами, листям чи навіть бур’янами. Крім того, козяче молоко має надзвичайно цінні властивості. Воно добре засвоюється, гіпоалергенне й особливо корисне дітям та людям із проблемами травлення. З нього можна виготовляти сири, бринзу, йогурти – усе це має чудовий смак і не потребує складного обладнання. Ще одна перевага – плодючість. Кози приводять потомство щороку, а кізочки швидко ростуть, тому господарі можуть за короткий час збільшити своє поголів’я. До того ж ці тварини відзначаються доброзичливим характером: вони швидко звикають до людей, легко піддаються догляду.
– Як правильно організувати годівлю кіз? Яким має бути їхній раціон?
– Від якості годівлі залежить не лише кількість, а й смак та поживність молока. Кози люблять різноманіття. Основу їхнього раціону становлять грубі корми – сіно, солома, гілковий корм. Узимку обов’язково потрібно забезпечити тварин добрим сіном – саме воно є головним джерелом поживних речовин у холодний період. Дуже корисно давати козам гілки верби, берези, липи – вони не лише забезпечують додаткову клітковину, а й сприяють нормальній роботі травлення. Соковиті корми – буряк, морква, гарбузи, капустяне листя – додають до раціону для підвищення надоїв. Влітку ж основу харчування становить зелена трава, адже кози охоче пасуться на луках, узбіччях і навіть у чагарниках. Не варто забувати й про концентровані корми – зерно, висівки, макуху, які особливо потрібні під час лактації. Однак усе має бути в міру: перегодовування може призвести до порушень травлення. І ще один важливий момент – постійний доступ до чистої води та солі-лизунця. Без них жоден, навіть найкращий корм не дасть бажаного результату.
– Молоко кіз вважається дієтичним. Як досягти високої молочної продуктивності в умовах присадибного господарства?
– Потрібно пам’ятати: щоб коза давала багато молока, їй мають бути створені комфортні умови. Почнемо з житла. Приміщення має бути сухим, без протягів, добре провітрюваним і теплим. Вогкість і холод – головні вороги надоїв. Узимку бажано, щоб температура в хліві не опускалася нижче 8-10 градусів. Велике значення має режим годування. Кози люблять стабільність, тому їх слід годувати та доїти в один і той самий час. Не менш важлива чистота. Коза – охайна тварина, і в брудному приміщенні або при несвоєчасному прибиранні підстилки її продуктивність знижується. Свіже повітря, чиста вода, доглянуте вим’я – ось прості, але дієві умови для добрих надоїв. І, звичайно, не можна забувати про ставлення. Кози дуже чутливі до господаря: спокійна атмосфера, відсутність стресів – усе це безпосередньо впливає на їхній стан і кількість молока.
– Нерідко кози страждають від хвороб. Які запобіжні заходи можуть знизити ризик захворювань?
– Найкраще лікування – це профілактика. Найважливіше – це чистота й порядок у приміщенні. Не менш важливим є збалансоване харчування. Нестача вітамінів і мікроелементів послаблює імунну систему тварин, робить їх сприйнятливими до різних захворювань. У раціоні обов’язково мають бути якісне сіно, овочі, зернові корми та мінеральні добавки, особливо сіль і крейда. Потрібно також уважно стежити за станом тварин. Якщо коза раптом втратила апетит, стала млявою або знизила надої – це сигнал для господаря, що з твариною щось не так. У таких випадках не варто зволікати з консультацією ветеринара. Велике значення має і профілактика паразитарних захворювань. Навесні та восени тваринам проводять дегельмінтизацію, а також обробку проти зовнішніх паразитів. Не можна випасати кіз на заболочених ділянках чи біля смітників – там найчастіше поширюються збудники хвороб. І, звісно, не слід забувати про щеплення. Планова вакцинація – це запорука здоров’я стада.
– Що порадите господарям, які вирішили розводити кіз?
– Насамперед раджу добре все обміркувати й підготуватися. Кози – тварини невибагливі, але, як і будь-які живі істоти, потребують щоденного догляду, уваги та відповідальності. Не можна ставитися до цього як до тимчасового захоплення – це має бути усвідомлене рішення. Починати краще з невеликої кількості – однієї або двох кіз, щоб навчитися розуміти їхні потреби. Варто обов’язково облаштувати сухе, тепле приміщення без протягів, забезпечити вигул і місце для випасу. Кози не люблять тісноти, тому їм потрібно достатньо простору, щоб рухатися й бути активними. Особливу увагу слід приділити вибору тварин. Купувати кіз бажано у перевірених господарствах, де ведуть облік породності та стану здоров’я. Важливо, щоб тварини були доглянутими, з блискучою шерстю, ясними очима й хорошим апетитом. Ще одна порада – не шкодувати часу на спілкування з тваринами. Кози дуже розумні й товариські, швидко звикають до господаря. Якщо до них ставитися лагідно – вони віддячать довірою, спокоєм і стабільними надоями.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
