Здавна кожен етнічний регіон країни має власні говіркові висловлювання, щоб позначити лайливі фрази. Етап зросійщення нашого суспільства у радянський період не минув даремно, і нині істинні українські вислови призабуті. Проте вони настільки автентичні й різнопланові, що ними можна і варто замінювати грубу ворожу лайку.
Вислови, щоб стулити опоненту рота: «Стули пельку», «Закрий пащеку», «Стули губу».
Лайка, за допомогою котрої можна продемонструвати обурення: «Мати Василева», «Хай тобі грець!», «Йосип босий», «Якого біса?», «Холера ясна!»
Лайливі вислови, доречні під час суперечки: «Трясця твоїй матері», «Шляк би тебе трафив», «Іди під три чорти», «А щоб ти скис», «Хай тебе качка копне», «Щоб тобі булька з носа вилетіла», «Щоб тобі повилазило».
Як відомо, російська лайка, котра, на жаль, окупувала мовні звороти багатьох українців, описує й характеризує грубі процеси інтимного характеру. Щодо української, то в її застосунку є вельми широкий спектр слів та виразів лайливого характеру.
Образливі слова української лайки та їхнє значення:
вилупок – людина з негативними рисами;
бовдур, телепень, дурень, дурбелик – особа з обмеженими розумовими здібностями;
гаспид – вживають у значенні «дідько, диявол»;
лярва, хвойда – жінка легкої поведінки;
покидьок, мерзотник, стерво, погань – підла людина;
шмаркач – недосвідчений;
шибеник, бешкетник – той, хто створює проблеми і заслуговує на покарання.
Багато колоритних приказок, можливо, навіть трохи образливих, склав український народ про найсокровенніше – сімейні та дружні взаємини.
«Яке йшло, таке й здибало» – про чоловіка та жінку, які варті одне одного.
«Такий родич, як чорт козі батько», «Семен тітці рідний дядько» – про людину, яку не вважають рідною.
«Як до такого роду, то краще з моста у воду» – про неприязну і вельми лиху родину.
«Яйце курку вчить» – про тих дітей, котрі не поважають авторитет батьків.
«Яке волокно, таке й полотно». Це про нащадків, які перейняли нехорошу поведінку батьків.