Приміщення для тварин повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам в залежності від виду, віку, способу утримання і мети вирощування тварин. Яким саме? Про це та інше детальніше розповідає кандидат ветеринарних наук Юлія Сисюк.
– Юліє Олександрівно, які основні ветеринарно-санітарні вимоги до приміщень для тварин у присадибних господарствах?
Вам також може сподобатися
– Це дуже актуальне питання, особливо для власників приватних домогосподарств, які утримують худобу чи птицю для власних потреб або невеликого збуту. Часом здається, що для однієї-двох корів чи кількох десятків курей можна обійтися без особливих правил. Але це не так. Від умов утримання тварин напряму залежать їхні здоров’я, продуктивність і, звісно, безпечність харчових продуктів, які ми потім споживаємо. Насамперед треба пам’ятати: навіть якщо тварин небагато, місце їхнього утримання має бути сухим, чистим, добре провітрюваним і захищеним від протягів. Вогкість, бруд і задуха – це головні вороги здоров’я. В таких умовах швидко розвиваються інфекції, грибки, паразити, виникають хвороби шкіри, органів дихання, знижується імунітет.
Вентиляція – обов’язкова. Повітря має оновлюватися, виводити зайву вологу й аміачні пари. Якщо тваринам нічим дихати, ніякий догляд не допоможе.
Сухість підлоги та стін – це питання профілактики. Стійло чи клітка мають бути обладнані так, щоб сеча та інші виділення не застоювались, а швидко відводились. Використання глибокої підстилки (соломи, тирси) дозволяє зберігати тепло і чистоту, але її треба регулярно міняти.
Освітлення – природне і штучне. У приміщенні для тварин обов’язково мають бути вікна. Сонячне світло впливає не лише на настрій, а й на вироблення вітаміну D, який важливий для формування кісток. У приміщенні має бути достатньо природного світла, особливо в денний час. А в темну пору року необхідно вмикати штучне освітлення на 12-16 годин на добу.
Щільність утримання – ще один критично важливий аспект. Тварини не повинні бути скупчені – це стрес, бійки, травми, передача хвороб. Умовно кажучи, на кожну корову, свиню, козу чи курку має припадати своя площа.
Мікроклімат у тваринницьких приміщеннях – це не просто температура чи вологість. Це ціла система умов, які безпосередньо впливають на здоров’я тварин, їхній ріст, продуктивність і навіть поведінку. Тварина, як і людина, погано почувається у задушливому, вологому або надто холодному середовищі. Саме тому важливо забезпечити їй максимально комфортні умови, близькі до природних.
Зона для зберігання кормів має бути окремою, сухою, без гризунів, плісняви, з контрольованим мікрокліматом. Не можна зберігати корми поруч із дезінфікуючими чи паливними речовинами.
Вода для тварин – окрема історія. Її має бути достатньо, вона має бути чистою, придатною до пиття, і доступ до неї – постійний. Досі трапляються випадки, коли напування – раз на день «по графіку». Але це неприпустимо: нестача води веде до хвороб, зниження надоїв, падіння ваги, порушень у роботі організму.
Огорожі, двері, вигули мають бути міцними, без гострих елементів. Все, що оточує тварину, має бути безпечним. У літній період важливо забезпечити затінення, захист від спеки. Узимку – теплий сухий хлів без протягів. Ну й, звісно, варто уникати стрес-факторів: гучних звуків, різких рухів, надмірної тісноти. Все це впливає на психоемоційний стан тварин.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
