Турбота про сад не закінчується разом зі збором урожаю: щоб дерева й кущі благополучно пережили зиму та рясно плодоносили наступного року, восени потрібно провести щонайменше три великі роботи — вологозарядний полив, підживлення і профілактичну обробку від хвороб і шкідників.
Чому це важливо. Випаровування вологи з дерев триває навіть узимку, і якщо коріння не отримає достатньо води до настання холодів, це призводить до пересихання й ослаблення рослини — навесні сад виходить із зими значно слабшим. Особливо критичним вологозарядний полив стає після спекотного й посушливого літа: за спостереженням садівників, навіть якщо восени йшли рясні дощі, ґрунт на глибині 30 см нерідко лишається сухим, як порох.
Вам також може сподобатися
Щоб перевірити, чи потрібен полив, слід взяти жменю ґрунту й стиснути її в грудку, притиснувши до аркуша паперу. Якщо ґрунт залишає на папері вологий слід — поливати сад не потрібно. Якщо грудка щільна й волога, але сліду не залишає — треба полити, але зменшивши кількість води приблизно на третину. Якщо ж грудка суха і розсипається — деревам потрібен повноцінний полив. Є й інший спосіб: викопати між деревами невелику, але глибоку — до півметра — ямку і оцінити стан ґрунту на цій глибині.
Норми поливу: плодоносна яблуня потребує 50–60 л на 1 м² пристовбурового кола, молодий яблуневий сад — 35–40 л/м², плодоносні вишні й сливи — 35–50 л/м², ягідні кущі — 30–40 л на кущ. Якщо орієнтуватись на вік дерева: саджанцю одного-двох років потрібно близько 40 л води (чотири відра), дереву віком 10–15 років — уже 70 л. Ідеальна глибина зволоження ґрунту — 150 см, мінімально допустима — 60 см; поливати варто рясно, в кілька прийомів, щоб вода встигала вбиратися, а не потроху — невеликими порціями користі рослині не буде.
Вологозарядний полив намагаються провести якомога пізніше — буквально за кілька днів до промерзання ґрунту, орієнтуючись на прогноз погоди.
На початку вересня в сад варто внести фосфорно-калійні добрива — вони сприяють визріванню деревини й підготовці рослин до зими; наприкінці вересня — на початку жовтня можна доповнити комплексними осінніми сумішами. Азотні добрива восени виключають повністю: азот стимулює ріст нових пагонів, які просто не встигнуть визріти до морозів і загинуть.
Чому саме фосфор і калій: фосфор стимулює розвиток кореневої системи й закладає майбутнє весняне цвітіння, а калій підвищує імунітет рослини та покращує засвоєння інших поживних речовин, пояснює портал «Все Росте».
Конкретні дози наводить «Інформатор» із посиланням на Gazeta.ua: для яблунь і груш змішують 300 г суперфосфату та 200 г сульфату калію; для вишень — дві столові ложки сульфату калію і три ложки суперфосфату розчиняють у відрі води. У жовтні вишні, черешні та сливи додатково підживлюють кальцієм — прикореневу зону присипають меленою яєчною шкаралупою (близько 500 г на дерево) або доломітовим борошном (8 склянок).
Восени до зимівлі готуються не лише дерева, а й хвороби та шкідники — у вигляді спор, лялечок і відкладених яєць вони переживають холоди в неактивному стані, а їхній спокій якраз і можна порушити викорінюючим обприскуванням. Перевага саме осінньої обробки в тому, що перехід рослин у стан спокою дозволяє використовувати міцніші розчини препаратів, ніж у період вегетації, коли це пошкодило б рослину.
Для обприскування після опадання листя використовують мідний купорос — 100 г на 10 л води. Якщо до мідного купоросу додати вапно, вийде класична бордоська суміш. Для пізньоосіннього викорінюючого обприскування підходить також тривідсотковий розчин цього фунгіциду.
Обприскування проводять уже після того, як з дерев опаде листя, — саме тоді концентровані розчини безпечні для рослини й водночас ефективні проти шкідників, що готуються зимувати в корі та ґрунті приствольного кола.
