Вам також може сподобатися
«Свічка – це пожертва на храм, а не магічний засіб для досягнення чогось, – каже священник Православної Церкви України протоієрей Микола Катрич. – Проте людина не просто ставить свічку, а молиться. А молитва – це вже засіб для досягнення чогось, щоправда, не магічний. Якщо вже є офіційний статус, що людина визнана зниклою безвісти, або ж ви точно знаєте, що вона загинула, але офіційного підтвердження немає, то можна молитися як за спочилого. Однак рідні до останнього сподіваються, що близька людина жива. Тоді й молитися варто як за живого. Щоправда, це не головне. Так, у молитві ми боїмося помилитися – особливо прочитати молитву за покійного, якщо людина жива. Проте у Бога немає мертвих, у нього всі живі. Тому молитися за упокій, якщо людина жива, чи просити у молитві про здоров’я, якщо вже померла – це не гріх і ні до чого поганого не призведе. Адже усі ми, живі, хочемо після смерті потрапити до Царства Божого. Тому моліться так, як вам підказує ваше серце».
