20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Їх – 107. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17. Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.
Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 людей.
Вам також може сподобатися
Сумний список Небесної Сотні взяв відлік 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Євромайдану – вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. До 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. У період із 18 по 20 лютого загинули й отримали травми та смертельні поранення 80 протестувальників: 20 – 18 лютого, 12 – 19 лютого, 48 – 20 лютого. Після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.
Назва Небесна Сотня виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21-22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення «Небесна Сотня». Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року. Українська пісня «Плине кача…» стала реквіємом майданівцям.
Трішки хронології
Євромайдан зібрався 21 листопада 2013 року, в дев’яту річницю Помаранчевої революції. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності. Його основною метою було повернення України до європейського шляху розвитку, долучення держави до правового й економічного простору Європейського Союзу шляхом укладення угоди про асоціацію з ЄС, яку Віктор Янукович відмовився підписати.
30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Від сутичок постраждало 112 активістів і 45 журналістів. Брутальні дії влади викликали потужний масовий спротив. Наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося вже понад мільйон учасників. 8 грудня на Бессарабській площі повалено пам’ятник Леніну. Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, які виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади.
Перші силові протистояння розпочалися 19 січня 2014 року на вулиці Михайла Грушевського. Майданівці, обурені ухваленням Верховною Радою «диктаторських» законів, які суттєво обмежували права громадян на протест, тоді вперше підпалили автомобільні шини і зробили димову завісу. Міліція застосувала помпові рушниці, водомети, світлошумові гранати, сльозогінний газ, травматичну зброю.
…18 лютого – на той час, коли Верховна Рада України мала розглянути зміни до Конституції щодо обмеження повноважень президента, штаб національного спротиву організував «мирний наступ» з Майдану до парламенту. Водночас на Парковій алеї збиралися прибічники Антимайдану. Епіцентром протистояння між бійцями «Беркуту» і мітингувальниками став Маріїнський парк і Кріпосний провулок. Внаслідок зіткнень цього дня загинули 20 осіб. Близько 500 протестувальників було поранено.
19 лютого вночі тривав штурм Майдану силовиками. Зранку на Майдан постійно прибували люди, зокрема автобуси зі Львова. Протестувальники змогли укріпити барикади. Сутички того дня були локальними.
20 лютого загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб.
З боку силовиків за всі дні протистоянь загинуло 17 осіб.
Вночі Верховна Рада України ухвалила постанову про засудження насильства в країні та заборонила проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких різновидів зброї та спеціальних засобів проти громадян України.
22 лютого стало відомо про втечу до росії Віктора Януковича та його найближчого оточення. Того ж дня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень». Позачергові вибори Президента України призначили на 25 травня 2014 року. Виконувачем обов’язків президента та головою Верховної Ради став Олександр Турчинов…
Вшанування
П’ятьом патріотам із числа Героїв Небесної Сотні – Олександру Бадері, Юрію Дяковському, Юрію Поправці, Володимиру Рибаку та Дмитру Чернявському присвоєно звання «Герой України» посмертно.
У 2014 році Президент України заснував державну нагороду «Орден Героїв Небесної Сотні». Його лицарями стали білорус Михайло Жизневський, грузини Давид Кіпіані та Зураб Хурція, українець Тарас Більчук.
18 жовтня 2018 року Небесну Сотню символічно нагороджено Премією Європейського товариства Куденгове-Калерґі. Цією відзнакою, заснованою 1978 року, нагороджують людей, діяльність яких спрямовано на підтримання миру та безпеки через об’єднання держав в Європі та встановлення політичної рівноваги у світі.
Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти. Боротьба українців за свободу та європейське майбутнє отримала визнання багатьох авторитетних представників міжнародної спільноти.
Серед численних заходів, ініційованих Національним музеєм Революції, є Історичний календар, розміщений на їхньому сайті. Він нагадує про день народження кожного Героя Небесної Сотні, його біографію та участь у подіях Революції Гідності.
Від 2014 року Український інститут національної пам’яті впроваджує проєкт «Усна історія Майдану». За ці роки записано понад тисячі інтерв’ю учасників Євромайдану. Інститут реалізує проєкт у тісній співпраці з громадськими організаціями, навчальними закладами й окремими дослідниками. Ці записи стануть основою онлайн-архіву і джерельною базою для істориків, режисерів-документалістів, соціологів, психологів, інших дослідників. Вони також будуть використані в експозиції Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
