Цьогоріч Великдень християни західного та східного обрядів знову відзначають у різні дати: римо-католики та більшість протестантів – 5 квітня, православні та греко-католики – 12 квітня.
Нагадаємо, що християни східного обряду з вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар. Відповідно, нерухомі свята (тобто ті, що прив’язані до дати) усі християни відзначають разом. А ось рухомі – у різні дати, які у деякі роки збігаються. І торік якраз усі християни святкували Великдень разом. Тоді лунали думки, що це була хороша можливість Вселенського патріархату та Риму домовитись про спільне подальше святкування Великодня. Однак розбіжності між церквами щодо Великодня значні, їх здолати важко, і це справа не одного дня чи навіть року.
Як рахують дату Великодня
Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та Повного Місяця. Методика розрахунку дати Великодня називається Пасхалією, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Тоді вирішили: Великдень має відзначатися в першу неділю після першого Повного Місяця після весняного рівнодення. Проте церковний календар з часом почав відрізнятись від астрономічного. І після календарної реформи ХVI століття розходження у вирахуванні весняного рівнодення становило 13 днів. Тому перший Повний Місяць після весняного рівнодення рахується по-різному, й часто у католиків він настає раніше.
До прикладу, за григоріанським календарем весняне рівнодення в 2026 році припадає на 20 березня. Перший Повний Місяць – 2 квітня, а тому Великдень у першу неділю після такого Повного Місяця – 5 квітня. За юліанським календарем Перша Повня після весняного рівнодення теж припадає на 2 квітня. Але у східній традиції Великдень обов’язково має святкуватися після єврейського Песаху, тоді як у західній традиції такої вимоги немає. Цього року Песах завершується 9 квітня, тому для православних та греко-католиків, які теж послуговуються новоюліанським календарем, найближча прийнятна дата Великодня – 12 квітня.
Щоправда, в Українській Греко-Католицькій Церкві співіснує дві Пасхалії. У багатьох країнах, де є церковні осередки, українська діаспора святкує Великдень за григоріанським календарем. І в Україні деякі парафії теж перейшли на нову Пасхалію. Зокрема окремі громади греко-католиків на Закарпатті.
Чи може Великдень отримати спільну дату?
Про спільне відзначення Великодня християнами західного та східного обрядів йдеться вже давно.
У 1997 році під час конференції в Алеппо у Сирії представники великих християнських традицій подали пропозицію встановити спільну дату, прийнятну для усього християнського світу. Пропонувалося продовжувати дотримуватися принципу Нікейського собору в обчисленні Пасхалії, але опираючись на сучасні астрономічні дані та беручи за основу визначення весняного рівнодення Єрусалимський меридіан – місце смерті та воскресіння Ісуса Христа.
Наступного року розбіжність між датами Великодня буде більше місяця: римо-католики святкуватимуть 28 березня, а православні та греко-католики – 2 травня. А ось 2028 року Великдень знову в усіх християн припадає на спільну дату – 16 квітня.
Була навіть ідея зробити дату Великодня незмінною, але від неї відмовилися, щоб зберегти символічність свята – весняне рівнодення як символ першого дня творення; Повний Місяць як символ моменту створення двох світил та передвістя перемоги світла над темрявою; неділя – на згадку про воскресіння Христа.
Торік виповнилося одразу дві важливі річниці в житті християнської Церкви: 1700-річчя першого Вселенського Нікейського собору і 60 років проголошення Спільної католицько-православної декларації про примирення. Цим подіям і було присвячено підписання 29 листопада 2025 року в Стамбулі Папою Римським Левом ХІV та Вселенським Патріархом Варфоломієм І спільної декларації. Вони підтвердили свою готовність продовжити діалог, «щоб щороку разом святкувати Свято свят – Великдень». Звісно, багатовікові розбіжності між Західною і Східною Церквами не зняти однією декларацією. Однак перший крок до об’єднання зроблений.



















