В сучасному світі самогубство є однією з найактуальніших психологічних і соціальних проблем. Адже кожні 40 секунд у світі хтось зводить рахунки з життям. За рік ця фатальна цифра сягає 800 тисяч людей, наголошують у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Самогубство займає п’яту сходинку найчастіших причин смерті серед молоді 15-19 років. Насправді жодна людина не хоче померти, вона просто настають моменти, коли, здається, більше не може жити з болем, і бачить самогубство чи не єдиним виходом із ситуації, що склалася. Адже із зупинкою серця автоматично зникають усі страждання.
Під час війни схильність до суїцидальних намірів зростає в рази. Бо ж в рази зростають трагічні, пекельні епізоди – те, з чим вимушено стикається суспільство. Безліч чинників, з якими стикається людина у повсякденному житті, в певний момент можуть штовхнути її на злочин проти самої себе. Багато самогубств відбуваються імпульсивно в моменти кризи, коли стає важко впоратись з життєвими негараздами (фінансовими проблемами, втратою домівки, рідних, завершенням стосунків чи важкими хворобами). Крім того, люди, які стали свідками конфліктів чи катастроф, пережили насильство або втрату близької людини – дуже пов’язані з деструктивною поведінкою. Показники самогубств також є високими серед уразливих груп, які зазнають дискримінації.
Тривожні дзвіночки
Багатьом самогубствам можна запобігти, якщо вчасно розпізнати загрозливі думки у людини та надати їй допомогу. І кожен із нас може допомогти. Рекомендації, що варто робити, якщо ваші близькі мають суїцидальні думки або наміри, розробили фахівці Міністерства охорони здоров’я.
Отже, про наявність суїцидальних думок свідчать: поява тривожності, дратівливості, прояви конфліктної поведінки, злоби; відстороненість, уникнення контактів з друзями та родиною; перепади настрою; зміни сну, брак енергії; відмова від їжі або переїдання; негативні репліки про себе, про неможливість виходу зі складної ситуації; труднощі у подоланні щоденних проблем; втрата інтересу до власної зовнішності; погрози заподіяти собі шкоду або вбити себе; розмови про смерть або самогубство; підготовка або надсилання прощальних повідомлень; розроблення планів покінчити зі своїм життям; завершення поточних справ, дарування речей, складання заповіту.
Крім того, на наміри вчинити самогубство можуть вказувати й інші неочевидні ознаки, як-от: удавана веселість, жарти над власними емоціями. Ознаки суїцидальних думок можуть бути як завуальованими, так і відкритими. Хтось говорить про свої наміри прямо, наприклад: «Я так більше не можу», «Я не хочу жити», «Я хочу заснути і ніколи не прокинутися», а хтось робить натяки. У будь-якому випадку такі слова і дії не варто ігнорувати. Розуміння та підтримка близьких може змінити ситуацію.
Що підсилює фатальні наміри
Певні чинники можуть підсилювати подібні думки. Як-от: попередня спроба самогубства або випадки самогубства серед родичів та друзів; досвід важких життєвих подій, наприклад, фізичного чи емоційного насильства; раптові стресові події у повсякденному житті (припинення стосунків або втрата роботи; надмірне вживання наркотичних препаратів або алкоголю; відчуття ізоляції або брак соціальної підтримки; гнів, образа на інших людей, часто через уявне або реальне погане поводження; наявність психічного розладу; деякі хвороби (особливо з вираженим больовим синдромом) або інвалідність.
Що більше таких чинників збігається, тим вища ймовірність того, що людина матиме суїцидальні думки. Проте важливо пам’ятати, що все дуже індивідуально, і прояви суїцидальної поведінки можуть бути різними.
Варто також зауважити, що хоч психічні розлади і можуть стати додатковим чинником ризику, але переважна більшість людей, які живуть з психічними розладами, не схильні до суїцидальної поведінки. Та не всі люди, які скоїли самогубство, мали психічні розлади.
Що робити
Якщо ви маєте підозри щодо суїцидальних думок у когось з вашого близького оточення, спробуйте стимулювати відкриту бесіду. Не соромтеся поставити прямі запитання та виразити свою турботу. Зробіть намагання донести, що вам не байдуже, що ви дбаєте про цю людину і що вона – не сама. Ви не знаєте напевне, що відчуває людина, тому можете сказати: «Я не можу уявити, як тобі боляче, але я хочу спробувати зрозуміти». Намагайтеся не засуджувати і не критикувати. Запитайте, для чого людина живе і чому хоче померти. Спробуйте поговорити про людей, які їй небайдужі, які піклуються про неї і яким вчинення суїциду може завдати болю.
Уникайте розмов про далеке майбутнє, натомість допоможіть зосередитися на тому, як прожити саме цей день. Заохочуйте людину шукати допомоги і просити про неї – звернутися до лікаря чи зателефонувати на «гарячу лінію» підтримки. Допоможіть знайти потрібні контакти. Переконайтеся, що людина не залишається наодинці і їй не загрожує небезпека.
Пам’ятайте: вам не потрібно в ту саму хвилину розв’язати проблему близької людини, яка має суїцидальні думки, або повністю розуміти, чому вона відчуває те, що відчуває. Але поговоривши і вислухавши її, ви принаймні дасте їй зрозуміти, що вам не байдуже. Якщо людина не хоче говорити, скажіть, що ви поруч і готові повернутися до розмови пізніше. Проте якщо ви вважаєте, що є пряма загроза життю людини, ви можете діяти негайно. Надзвичайні ситуації із психічним здоров’ям слід сприймати так само серйозно, як і з фізичним. Суїцидальні наміри та планування самогубства — це критичний стан, який потребує оперативного втручання фахівців. Щойно ви впевнилися у тому, що людина справді може планувати завдати собі шкоди, негайно зверніться до психіатра, викличте швидку допомогу або зателефонуйте в кризову службу підтримки.
У разі, якщо є пряма загроза життю та здоров’ю – можна звернутися за номером 103. Крім того, в Україні за номером 7333 цілодобово працює «гаряча лінія» із запобігання суїцидам та психологічної підтримки для ветеранів. За номером 0-800-501-701 працює Всеукраїнський телефон довіри.
…Суспільство відчуває велику відповідальність за кожну людину, яка втратила віру в краще майбутнє. Всесвітній день запобігання самогубствам має на меті привернути увагу до актуальних проблем психічного здоров’я, підтримки осіб в стані кризи та запобігання трагічним випадкам.
Ініціатива створення цього дня належить Всесвітній організації охорони здоров’я та Міжнародній асоціації з запобігання самогубствам. Свято було започатковано у 2003 році. Дата 10 вересня щороку фіксована та не змінюється. Відзначається день головним чином організаціями, що працюють у галузі охорони психічного здоров’я, активістами, волонтерами та тими, хто ділиться своєю історією життя, щоб допомогти іншим.
Кожна шоста людина у світі страждає від самотності, що негативно впливає на здоров’я та добробут. Близько 100 смертей щогодини та понад 871 тисячу смертей на рік пов’язують зі самотністю.