Родина Бростовських створила у Білій Церкві на Київщині унікальний розважальний парк «Земля драконів». Ідея створення парку належить старшому сину Антону. Він та його молодший брат Ігор й спроєктували цей парк. А коли розпочалася повномасштабна війна, обидвоє пішли добровольцями до війська. Справу синів продовжили батьки, і парк «Земля драконів» наприкінці літа цього року прийняв перших відвідувачів.
Родина Бростовських має сімейний бізнес – займаються виготовленням виробів з деревини. Виготовляють з дерева меблі та інше: кухні, спальні, сходи, зокрема й альтанки у східному стилі. Коли підросли сини, то долучилися до родинної справи. «Кожна наша альтанка має своє наповнення, оформлення, деталі, – розповідає Ірина Бростовська. – Адже у східному розумінні альтанка має філософський та духовний аспект, там людина відпочиває душею і тілом». Альтанки та інші малі архітектурні форми, створені Бростовськими, прикрашають парки у різних українських містах. У 2020 році Антон виграв проєкт зі створення куточка східної архітектури на Острові дитинства у Білій Церкві, а наступного року побудував парк «Гюргівська фортеця». на Острові Кохання. Це парк для дорослих у середньовічному стилі.
Наступною його ідеєю було створення дитячого парку, де головною темою стали дракони. Якраз навесні 2022-го Антон з Ігорем мали приступити до деталізації проєкту і втілення його у життя. Однак настало 24 лютого…
«Після перших вибухів Антон та Ігор вирушили у військову частину, – розповідає мама братів Ірина. – Ну а ми усією родиною почали підключилися до допомоги». Для Бростовських це не було новим, бо волонтерили з 2014-го – відтоді, коли Антон пішов на фронт добровольцем. Але досі поєднували допомогу армії з бізнесом. А ось в 2022-му виробництво закрили, оскільки не бачили у ньому сенсу. «Кому потрібні альтанки чи якісь фігури, якщо у країні розпочалася війна? – каже пані Ірина. – Чоловік з друзями і працівниками почали розвозити різні потрібні речі на блокпости військовим».
З часом почали виготовляти патріотичні магніти, годинники, а кошти від їх продажу спрямовувати на допомогу Збройним силам. Роботи білоцерківських майстрів купують не лише в Україні, а й в США, Канаді, Польщі, Іспанії, Німеччині.
Дітям потрібні позитивні емоції
Ідею створення парку розваг поставили на паузу. «Восени 2022 року мені зателефонували з Українського ветеранського фонду «Варто», оскільки Антона знали за попередніми проєктами, – продовжує пані Ірина. – Повідомили, що оголошений грант, у якому можуть взяти участь не лише ветерани військової служби, а й їхні батьки чи інші родичі. Запропонували спробувати нам, якщо маємо ідею. Ідея якраз у нас була, і ми вирішили взяти участь. Хоча було незвично від волонтерської роботи та допомоги військовим переключитися на розважальний парк, створювати такий проєкт, який начебто не на часі. Проте подумали, що дітям і під час війни потрібні розваги, дитинство ж бо одне, і воно швидко минає. Тому, якщо є шанс втілити мрію синів у життя, то чому б не спробувати? Ми написали бізнес-план, підготували візуалізацію проєкту і стали переможцями. Отримали грантові гроші і з листопада минулого року почали втілювати проєкт у життя. Це був непростий час, бо якраз почали вимикати електроенергію. Але у нас в кошторисі був закладений безперебійник подачі електроенергії, завдяки якому ми могли працювати. Адже деякі прилади, зокрема 3D принтери, мали працювати безперебійно. Фото- і відеозвіти про те, як просувається робота над створенням парку, ми надсилали синам. А коли навесні цього року їм дали коротеньку відпустку, вони були здивовані тим обсягом роботи і якістю, яку ми виконали у таких непростих умовах».
«Коли читали бажання українських дітей – плакали»
Парк відкрили в останні дні літа. Те, що планували в рамках проєкту, зробили. Але зараз робота продовжується, створюються різні цікаві локації, які стануть доступними для відвідувачів навесні.
«Потрапити у парк можна через Тунель бажань, –проводить віртуальну екскурсію Ірина Бростовська. – Оскільки зараз різдвяно-новорічний період, то діти мають змогу поспілкуватися зі Святим Миколаєм. Діти спілкуються зі святим, отримують від нього сувенір і сніжинку. На цій сніжинці кожна дитина пише своє бажання, а за тих, хто ще писати не вміє, це роблять їхні батьки. Потім разом зі Святим Миколаєм повертаються у Тунель бажань і вішають цю сніжинку. Коли ми ввечері читали бажання, то плакали. Адже там були особливі, зовсім не дитячі бажання: хочу, щоб закінчилася війна, щоб прийшов тато з війни, хочу повернутися додому, щоб Україна перемогла у війні, щоб тато був живий… І це писали діти двох-восьми років! Я була зворушена, мене переповнювали почуття: гордість і повага до батьків, які виховують таких дітей, впевненість за майбутнє країни і сум через те, що нашим дітям випали такі страждання».
Дракони насправді добрі
Як зрозуміло з назви, головні герої парку – дракони. Й усі вони – добрі.Антон Бростовський змалку захоплювався історією, зокрема Середньовіччям.
«У середньовічних міфах часто фігурували дракони, – розповідає мама хлопців. – Коли діти були ще малими, ми разом з родиною переглянули фільм «Як приборкати дракона». Він нам усім сподобався. У багатьох побутує думка, що усі дракони злі. Насправді ж у філософії східних країн і зокрема Японії дракон вважається захисником людини і житла. Якщо людина зустріне дракона, то він буде її захисником, а людина стане сильною, сміливою, доброю. І всі дракони, які є у нашому парку, добрі. Кожен за щось відповідає і має свою історію, які ми плануємо розповідати відвідувачам».
Й доки Антон та Ігор Бростовські боронять Україну від окупантів, їхня ідея, втілена батьками, дарує дітям радість і позитивний настрій.