Четвер, 17 Липня, 2025
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
На роботу — через блокпости: історія волонтера з Донеччини

На роботу — через блокпости: історія волонтера з Донеччини

Про те, як не скоритися і продовжувати жити далі.

Автор: Волкова Світлана
26.04.2023
в Суспільство
0
Поширити

Сергій Окунь народився і виріс у невеликому шахтарському містечку Селідове, що на Донеччині. Майже кожне літо він проводив у бабусі з дідусем на Сумщині. Після закінчення Донецького інституту внутрішніх справ Сергій залишився працювати в Донецьку. Маючи юридичну освіту, працював спочатку в банку, в органах внутрішніх справ, а потім зайнявся приватною практикою.

«У 2014-му році почалися заворушення. Спочатку якась купка людей зібралася біля облдержадміністрації. Я ще подумав: чому ніхто не реагує, не розганяє їх? Затим в Селідове приїхали якісь типи, зняли наш прапор, повісили свою ганчірку, й більше їх не бачили. Коли прийшли українські військові, зняли ту ганчірку. Отака в нашому місті була окупація», – почав свою розповідь чоловік.

Вам також може сподобатися

31-річний Олександр Пархоменко загинув 8 листопада 2022 року

«Сина й маму бережи. Я вже не повернусь»

17.07.2025
На фото: Редакційна клумба газети «Білопільщина» і напроти – зруйнований будинок, якому більше 200 років. В ньому раніше жили німецькі пивовари, які мали у Білопіллі власні заводи. Фото Наталії Калініченко.

Як живе прикордоння Сумщини

16.07.2025

Оскільки потрібно було за щось жити їм з дружиною, Сергій продовжував працювати. На роботу до Донецька доводилося їхати через два блокпости: український і російський. І так само назад. «Якщо забув вдома паспорт, то росіяни затримували і відправляли рити окопи. А вже родичі мали приїхати по них з викупом. Але якось я сам забув документи. Проте якесь провидіння долі – того дня у мене їх не запитали. Дружина надіслала мені на роботу фото паспорта, я роздрукував копію і так потрапив додому», – продовжив Сергій.

За словами чоловіка, вже подумували над тим, щоб переїхати з рідного міста, бо щоденне добирання на роботу ставало все небезпечнішим. Проте остаточну крапку у прийнятті цього рішення поставив, як не дивно, кум Сергія.

Сьогодні волонтерський центр Сергія співпрацює з благодійниками з Німеччини, Швейцарії, інших країн. Фото: з архіву Окуня Сергія

«Якось він підійшов до мене і почав сипати погрози, мовляв, я маю проукраїнську позицію. «Ти ж дивися…» – попередив. Тому ми з дружиною зібрали речі і вирушили до Польщі», – каже Сергій.

За кордоном подружжя пробуло недовго – кілька місяців. Проте пощастило знайти нових друзів, однодумців. З одним товаришем Сергій навіть відкрив агенцію з працевлаштування в Польщі. Але хотілося в Україну. Тож у березні 2015-го року вже переїхали до Сум. Знайшли квартиру, перевезли з Донеччини батьків. Життя потроху налагоджувалося.

Про те, що почалася повномасштабна війна, Сергій дізнався з телефонного дзвінка. Десь о четвертій ранку 24 лютого зателефонував земляк, з яким років чотири не спілкувався. Потім увімкнув телевізор, зайшов в інтернет… Тікати ми не збиралися. Бачили, що містом їздять поодинокі бетеери. Колони окупантів стояли десь на околицях Сум. Серед місцевих була паніка: багато хто намагався виїхати з міста, але була інформація про розстріли цивільних автівок, – поділився спогадами про ті дні чоловік. – Десь на другий-третій тиждень після вторгнення рашистів потрібна була допомога товаришу-військовому. На рацію та інше обладнання збирав разом з друзями, підключилися й знайомі з-за кордону. Після того як допомогли одному, звернувся інший. І так все закрутилося… Спочатку речами була забита квартира, нині ж для них виділили цілий офіс».

Сьогодні волонтерський центр Сергія співпрацює з благодійниками з Німеччини, Швейцарії, інших країн. Нещодавно передали близько двох тонн лікарської допомоги, зарядні станції. Тричі Сергій Окунь був на Донеччині, відвозив військовим необхідні речі. Він з товаришем їде туди, коли вартість замовлень перевищує 300-350 тисяч гривень. Решту замовлень передають іншими волонтерами або поштою. «Наші хлопці потребували і потребують різних речей: бензопил, сокир, рацій, тепловізорів, квадрокоптерів тощо. Нещодавно передали бійцям 109-ої бригади легковий автомобіль. Вже замовили тепловізор, дозбируємо на безпілотник», – каже Сергій.

Під час однієї з поїздок чоловік заїхав у рідне місто. Розповідає, що майже нікого зі знайомих не зустрів. Не було часу.

«Лише запам’яталася картина: у місті добре чути канонади, раз за разом добряче гахкає, а на вулиці преспокійно бавляться діти, граються м’ячем… Життя триває. До всього, на жаль, звикаєш», – завершив розмову Сергій Окунь.

186
Джерело: МЕДІА-КОРПОРАЦІЯ «Є»
Теги: ДонеччинаЖиттєва історіяОкунь СергійродинаХмельниччина
Волкова Світлана

Волкова Світлана

Рекомендовані історії

31-річний Олександр Пархоменко загинув 8 листопада 2022 року

«Сина й маму бережи. Я вже не повернусь»

Автор: Садомська Леся
17.07.2025
0

«Мамо, щось я не можу додзвонитися до Наталі. Набери її, хай терміново зі мною зв’яжеться», – попросив неньку в, на...

На фото: Редакційна клумба газети «Білопільщина» і напроти – зруйнований будинок, якому більше 200 років. В ньому раніше жили німецькі пивовари, які мали у Білопіллі власні заводи. Фото Наталії Калініченко.

Як живе прикордоння Сумщини

Автор: Волкова Світлана
16.07.2025
0

З колегою Наталкою Калініченко, редакторкою газети «Білопільщина», нас пов’язуть роки спілкування, подорожей та успішної співпраці. Тож коли на нашу землю...

Тепер найдорожчий береже рідних з неба

«А ти вчись жити без мене»

Автор: Садомська Леся
15.07.2025
0

«У нього ж шестеро дітей», – у лютому2022-го приречено-слізно дивилася на старосту, що завітала до їхньої домівки, Любов Головчак з...

Вони б ще довго були найщасливішими на світі, якби не війна

«Надіюсь, іще вас побачу»

Автор: Садомська Леся
14.07.2025
0

«Все буде добре» – найріднішим почерком набиті татуювання на руках двох донечок й дружини. Цими словами обнадіював у кожному дзвінку...

Наступна публікація
Як священники московського патріархату допомагають росіянам воювати з Україною

Як священники московського патріархату допомагають росіянам воювати з Україною

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Рекомендоване

Чи допоможе заснути тепле молоко?

Чи допоможе заснути тепле молоко?

29.03.2024
Одна із захисних сіток, сплетена волонтерками, вражала розмірами. Фото надане Ольгою Матес.

Україну любити, а головне – їй допомагати, можна і з Європи

16.02.2025
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

    «Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Червоні очі у поросят

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

«Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

16.12.2024
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Щоб уникнути хвороб поросят, треба використовувати тільки якісну підстилку, своєчасно видаляти гній з приміщення. Фото: media.istockphoto.com

Червоні очі у поросят

23.04.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
«Зараз потрібно приділити увагу сім’ям, родинам військових. Адже цивільні страждають більше, ніж військові», – каже Денис Дудник. Фото з архіву Дениса Дудника.

«Кожен українець має навчитися надавати психологічну допомогу»

1
31-річний Олександр Пархоменко загинув 8 листопада 2022 року

«Сина й маму бережи. Я вже не повернусь»

17.07.2025
На фото: Редакційна клумба газети «Білопільщина» і напроти – зруйнований будинок, якому більше 200 років. В ньому раніше жили німецькі пивовари, які мали у Білопіллі власні заводи. Фото Наталії Калініченко.

Як живе прикордоння Сумщини

16.07.2025
Фото: pixabay.com

Аби не нашкодити, шукаючи

16.07.2025
Тепер найдорожчий береже рідних з неба

«А ти вчись жити без мене»

15.07.2025

Архів

  • Липень 2025 (24)
  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (52)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2024 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2024 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz