Починаючи з 24 лютого 2022 року, російські загарбники повністю знищили на окупованих територіях понад 60 тисяч гектарів, або 600 квадратних кілометрів лісів. Їхня вартість становить щонайменше 14 мільярдів гривень. До таких висновків прийшли аналітики незалежного антикорупційного центру NGL.media. До слова, 600 квадратних кілометрів – це майже вдвічі більше за площу Запоріжжя та ненабагато менше Києва, площа якого складає близько 850 квадратних кілометрів. 14 мільярдів є лише прямими збитками – вартістю деревини, яку могли б отримати з цих понад 60 тисяч гектарів. У цих збитках не враховані екологічні наслідки, ліквідація яких може обійтися значно дорожче. Якщо ж рахувати загальні збитки, яких завдали довкіллю воєнні дії, викликані російською агресією, то йдеться про понад два трильйони гривень. Такі дані озвучив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба
Серед територій, які постраждали найбільше, – національний природний парк «Святі гори», розташований у північній частині Донецької області (Краматорський та Бахмутський райони). Тут йшли активні бойові дії, внаслідок чого 80 відсотків парку знищено.
Під час війни в Україні ліси знищували переважно там, де їх і раніше було небагато. Так, до війни ліси займали лише 11% території Луганської області та менше 15% території Харківщини. Для порівняння, на західній частині України рівень лісистості складає 30-50%.
На думку аналітиків, частина вирубаного лісу була використана росіянами, щоб збудувати бліндажі та інші захисні укріплення. Ще частину деревини з окупованих територій виставили на продаж. Крім того, гасити пожежі у лісах було непросто через бойові дії, відсутність доступу до територій та їх забруднення вибухонебезпечними предметами.
Понад три тисячі гектарів лісів вигоріли у Лиманському лісгоспі на Донеччині. Лише в липні цього року там виникло 162 пожежі через обстріли армії рф. Після пожеж лісівники продовжують відновлювати ліси та досі розміновують територію.
«Площа пожеж складає 3 020 гектарів. Якщо у відсотковому співвідношенні (площа Лиманського лісового господарства — 27 123 гектари), то це 11 відсотків», — пояснив головний лісник держпідприємства «Лиманське лісове господарство» Валерій Тітов. А минулого року вигоріли 6,5 тисячі гектарів лісу, додає він. Цьогоріч, за словами лісничого, змогли висадити 41 гектар лісових культур. «Для того, щоб виросли ці сосни, потрібно мінімум 40 років», — зазначив Тітов.
Прогнози з відновлення
Щоб відновити українські ліси, з яких майже третина зазнала пошкоджень під час повномасштабної війни, створили програму президента України щодо висадки мільярда дерев. Передбачається, що восени цього року висадять 150 мільйонів дерев, а навесні та восени 2025-го — ще 140 та 137,7 мільйона дерев відповідно.
Загалом за останні 20 років пік створення нових лісів був у 2007-2013 роках. Після цього площа створення насаджень помітно скоротилася. Водночас садити нові ліси продовжували навіть під час повномасштабної війни: у 2022 році — 1,9 тисячі гектарів, у 2023-му – 5,9 тисячі гектарів.
А найбільше лісу відновили у 2015-2017 роках — 48,6 тисячі, 50 тисяч та 52,1 тисячі гектарів відповідно. Тоді як у період повномасштабної війни в Україні відновлення лісу у 2022 році становило 30,1 тисячі, а торік – 29,2 тисячі гектарів.
Воєнні дії неминуче призводять до знищення лісів та іншої рослинності на окремих територіях. Це зменшує здатність рослин поглинати вуглекислий газ і сприяє підвищенню концентрації парникових газів в атмосфері. Крім цього, внаслідок знищення рослинності відбувається ерозія ґрунту. Відтак його верхній шар не буде утримувати вуглець або як мінімум погіршить його здатність це робити.
На жаль, під час війни мало що можна зробити. Тільки після – відновлювати природні ресурси, екосистеми, довоєнний природний баланс, включаючи лісовідновлення і очищення забруднених територій. Під час воєнних дій важливо моніторити і оцінювати екологічні наслідки війни, щоб розробити чи використовувати, якщо вони є у наявності, ефективні подальші стратегії для відновлення довкілля і пом’якшення впливу війни на клімат.
Екологічні злочини, скоєні під час війни, вимагають міжнародної уваги та реакції, а також компенсації збитків і відновлення пошкоджених екосистем. Підтримка у відновленні України має включати зелені та сталі підходи, щоб забезпечити довгострокову екологічну стійкість та енергетичну безпеку, переконані фахівці.
