Щорічно 23 травня в Україні відзначаємо свято, встановлене на честь українських борців за самостійну соборну Українську державу, передусім –лицарів княжої доби Руси-України, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, Cічових стрільців, вояків Армії УНР, УГА, ОУН, УПА, а також героїв Небесної Сотні та сучасної національно-визвольної московсько-української війни. Пам’ять про наше героїчне далеке й близьке минуле є важливим елементом національної свідомості, бо вона завжди об’єднувала і мобілізовувала українців.
Нині історію творять герої, які ходять поміж нас. Вони дуже близькі і дуже реальні. Вони – з наших міст, сіл і містечок, з однієї вулиці чи двору, з нашої школи…
Вам також може сподобатися
Ці Герої – воїни російсько-української війни, які мужньо та самовіддано захищають країну від ворога, демонструють нескінченну любов до України та вже вписали свої імена в літопис Перемоги українського народу над російським агресором.
У небі
Світанок 24 лютого 2022 року повернув його до кабіни винищувача. На другий день повномасштабного вторгнення росії в Україну полковник Олександр Оксанченко загинув у повітряному бою, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Мужність та жертовність льотчика-винищувача дали початок легенді про «Привида Києва».
У ніч із 23 на 24 лютого підполковник Геннадій Матуляк по команді «Тривога!» помчав на службу. Виконував бойові вильоти, знищуючи ворожу техніку в районі Херсонської області. Зранку 25 лютого офіцер розбив колону поблизу Гостомеля та полетів далі працювати над Київщиною… У небі Вишгородського району близько сьомої ранку зав’язався повітряний бій. Російський винищувач влучив у літак Геннадія. Він був ведучим, почав виводити літак, щоб захистити село. Адже під ним розташувався великий розважальний комплекс. Уже навіть встиг потягнути катапульту, аж тут… друге влучання, яке не залишило шансів. Літак і пілот спалахнули. Місцеві жителі на власні очі бачили, як літак летить просто на них і як пілот рятує сотні життів. Машина впала за кілька кілометрів від населеного пункту, у лісосмузі…
На воді
Постріл старшого матроса Томілова з ПЗРК «Ігла» по російському винищувачу Су-34 вважають унікальним. З борта військового корабля Дмитрові вдалося збити ворожий бойовий літак. Старим радянським ПЗРК, що коштує 60-80 тисяч доларів, він знищив сучасний літак за 40 мільйонів доларів.
21 червня 2023 року старший сержант Смеркалов, командир розвідувального взводу у складі зведеної групи, виконував бойове завдання з супроводу та вогневого прикриття особового складу чергової зміни спостережного посту на острові Великий Потьомкін, що на Херсонщині. Човен, на якому він перебував, ймовірно, підірвався на якірній річковій міні. До останнього моменту Денис Смеркалов забезпечував прикриття побратимів, проявивши винятковий героїзм, самопожертву та незламну вірність військовому обов’язку.
На землі
Група під керівництвом лейтенанта Олександра Боршуляка неодноразово забезпечувала проходи через мінні поля та інженерні загородження, що давало змогу захоплювати ворожі позиції та брати в полон російських окупантів. У липні 2023 року підрозділ потрапив під обстріл, але попри це Олександр продовжив виконувати завдання. Завдяки цьому наші воїни змогли зайняти більш вигідні позиції для подальшого наступу.
Сержант Богдан Гримашевич під постійним артилерійським обстрілом зумів вибити ворога з позицій і просунутися на два кілометри. Він захопив у полон дев’ятьох російських окупантів. Під час ворожої контратаки тримав оборону й до останнього не залишав позицію, продовжував знищувати окупантів за допомогою ручного протитанкового гранатомета.
Молодший сержант Олег Рубан у березні 2023 року під безперервними артилерійськими обстрілами без втрат завів свою групу на бойову позицію та ефективно організував оборону. Він вчасно виявив приховану атаку та забезпечив відбиття нападу, але сам загинув під час бою від кулі снайпера.
Молодший сержант Владислав Бомбела виконував бойові завдання у складі групи спецпризначення з 2022 року. Підбив два російські літаки Су-34, а також за час оборони Авдіївки знищив кілька десятків окупантів. Надавав допомогу пораненим побратимам і організовував їх евакуацію. Виконував бойові завдання поблизу Часового Яру й Торецька. На жаль, загинув внаслідок авіаудару.
Розбудовуючи фортифікації на позиції, внаслідок скиду боєприпасу були важко поранені два українські воїни. Солдат Андрій Демчик надав їм допомогу та організував евакуацію. Після цього російські окупанти вдарили FPV-дроном, який залетів у яму недобудованого бліндажа, де було троє українських Захисників. Андрій кинувся на дрон і закрив його своїм тілом.
Солдат Олександр Федоровський на Запоріжжі та Донеччині особисто ліквідував близько 40 російських окупантів. Разом із командиром підрозділу не допустив прориву позицій і, ризикуючи життям, знищив ворожу штурмову групу.
Старший солдат Іван Кривальчук очолював групу, яка виконувала бойові завдання на позиції, де велися постійні бої. Допоміг евакуювати з важливої вогневої точки поранених побратимів. Знищив кілька бойових груп і захопив ворожу рацію. Це дало змогу зорієнтуватися та вдало завершити евакуацію. Під час цього бою зазнав важкого поранення.
Подібних історій за участю наших Захисників за час війни в Україні, яку розпочала росія, – тисячі. Адже ми боронимо свою землю від загарбників. Відстоюємо волю, незалежність, соборність рідної землі. І в цій боротьбі Героями є всі, хто робить свій внесок у нашу Перемогу.
Герої – волонтери, які з початку війни збирають, дістають, доставляють… Герої – медики, які виносять поранених з поля бою, лікують, оперують… Герої – рятувальники, які гасять полум’я в будинках, на підприємствах, розміновують та деблокують з-під завалів…
Герої – енергетики, що якнайшвидше відновлюють для нас електрику…
Герої – працівники тилу, які надають послуги та виготовляють чимало товарів: від сучасної зброї до харчів, підтримуючи економіку країни…
Імена сучасних Героїв уже увічнені у назвах вулиць, парків, скверів, освітніх закладів тощо. Ми всі пишаємося ними та мріємо про день, коли зустрічатимемо найголовніше свято – свято Перемоги. На жаль, для більшості із нас воно буде зі сльозами на очах. Бо багато чого вже втрачено назавжди.
