У Німеччині знайшли портрет дочки останнього українського гетьмана Павла Скоропадського – Єлизавети. Картину вважали зниклою, але, як з’ясувалося, весь цей час вона зберігалася в будинку жителів невеличкого містечка в баварських Альпах, лижному курорті Оберстдорф. Саме там до кінця життя й проживала гетьманівна.
Про деталі цієї дивовижної знахідки розповів історик Олександр Алфьоров.
Вам також може сподобатися
Як виявилося, мешканка німецького містечка Оберстдорф Катарина Шалль, сім’я якої має маленьке фермерське господарство, звернулась до київського Музею гетьманства з інформацією, що в їхній родині зберігся портрет доньки останнього гетьмана України Павла Скоропадського Єлизавети. Цей портрет вважали зниклим ще з часів Другої світової війни.
Катарина Шалль розповіла, що додому картину приніс її батько в 15-річному віці. Він колекціонував марки і коли у місцевій газеті він побачив оголошення про те, що в Оберстдорфі ліквідовують якесь домогосподарство, вирушив туди на пошуки рідкісних екземплярів до колекції. Вже там за дверима побачив картину. Його вразили кольори та зображена на ній жінка. Щоб не викидати її, господар віддав її безкоштовно. Батько приніс портрет додому і повісив у своїй дитячій кімнаті. Він там провисів останні 40 років, доки його не помітила вже доросла Катарина.
«Як і батько, я закохалася в картину з першого погляду. Кольори, квіти, прикраси та харизма жінки – це якась магія. Я повісила портрет у своїй квартирі, і всі, хто приходив до мене, були також вражені. Майже кожен гість запитував, хто це та яку історію приховує картина. На той час я зовсім нічого не знала про жінку, яка на ній зображена. Вирішила розпочати власне дослідження. Завдяки функції пошуку зображень Google я знайшла музей у Києві та дізналася багато інформації про людину з картини», – розповіла Катарина Шалль.
Жінка повідомила у Музей гетьманства, що картина зберігається у неї. Ця історія трапилася ще в 2021 році, однак музей про неї розповів лише тепер.
«Ми всі думали, що портрет втрачений багато років тому. Адже навіть Олена Отт-Скоропадська, молодша сестра Єлизавети Павлівни, не знала нічого про нього. Його не було в родинній колекції гетьманських портретів, створених тією ж художницею – Ольгою Мордвіновою, які передали до Музею гетьманства. Та яким же здивуванням і радістю для нас став електронний лист в 2021-ому з питанням хто ж зображений на цьому портреті, бо він висить в оберсдорфській вітальні пані Катарини Шалль», – написали 8 березня 2024 року на сторінці Музею гетьманства.
Авторка картини – художниця Ольга Мордвінова. Вона товаришувала з родиною Скоропадських і писала на замовлення їхні портрети та українських гетьманів. Наймолодша донька Скоропадського Олена передала цю серію портретів до Музею гетьманства. Не вистачало одного – Єлизавети. Він був дуже відомий серед української діаспори, в еміграції з нього виготовляли поштівки. Гетьманівна в українському вбранні асоціювалась на чужині з образом України.
Оскільки Єлизавета не мала дітей, ймовірно, після її смерті маєток продали. Попри встановлення місця знаходження цінної картини, поки невідомо, чи німецька сім’я має намір повернути портрет в Україну.
З історії гетьмана
Після нетривалого гетьманування Павло Скоропадський з родиною емігрував в Європу. З 1918 року жили в Швейцарії, Берліні, а після Другої світової переїхали в Баварію.
Коли в еміграції її батько започаткував гетьманський рух, Єлизавета активно йому допомагала, була його секретаркою. У 1930-х роках була членкинею Комітету допомоги голодуючим в Україні. Під час Другої світової війни опікувалася українськими остарбайтерами в Німеччині. У 1949 році вийшла заміж за українського дипломата, одного з керівників Союзу гетьманців-державників Василя Кужима. З 1959 року, після смерті старшої сестри Марії Скоропадської, як найстарша в роді, очолила гетьманський рух. У 1963 році за її сприяння в Філадельфії (США) створили Східноєвропейський дослідний інститут імені В’ячеслава Липинського, який зберігав матеріали українського державницького руху.
Найбільше зібрання матеріалів родини Скоропадських є у Музеї гетьманства в Києві. А в селі Гамаліївка на Сумщині є церква-усипальниця багатьох представників сім’ї Скоропадських, зокрема дідуся Єлизавети – Петра.
Врізка: Єлизавета Скоропадська народилася 1899 року в родині з давнім козацько-гетьманським родоводом. Її сестра Олена Отт-Скоропадська писала, що національна свідомість Єлизавети була дуже гострою: «У моєї сестри… все, що не було українським, з самого початку вважалося малоцінним».
Ще в дитинстві Єлизавета проявила хист до пластичних мистецтв. Скульптурному мистецтву навчалася в Санкт-Петербурзі. Подальші мистецькі студії продовжила в Берлінській академії мистецтв та у Флоренції, у італійського скульптора Ліберо Андреотті. У 1920-1930-х роках виконала низку замовлень на виготовлення скульптурних портретів та композицій в Німеччині, Голландії, Фінляндії. А також створила скульптурні портрети Павла Скоропадського та сестри Марії. Більшість її творів загинула під час Другої світової війни.
