Вівторок, 1 Липня, 2025
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
Фото pixabay.com

Фото pixabay.com

Зросійщина Курщина, або втрачена історія

Вперше Курськ, у напрямку якого останніми тижнями просуваються ЗСУ, згадується у Житії Святого Феодосія Печерського після 1032 року

Автор: Лісова Світлана
11.09.2024
в Історія, Суспільство
0
Поширити

До наших днів дійшло чимало стародавніх карт, на яких Курщина та Бєлгородщина входять до складу України. Як стверджують історики, перші згадки про місто Курськ сягають ще першої половини ХІ століття. Саме в ті часи Ярослав Мудрий взяв під контроль лівобережжя середньої течії Дніпра.

Князівщина

Вам також може сподобатися

Фото ілюстративне: pixabay.com

Щоб лавка служила довше

01.07.2025
«Нам дуже важливо, щоб наступне покоління не отримало у спадок від нас цю війну», Марія Берлінська. Фото hromadske.

«Війну такого масштабу може виграти лише все суспільство»

30.06.2025

Курськ був центром однойменного князівства. Населяли його сіверяни, які розселялися від Чернігівщини аж до Курщини. Ця територія увійшла до складу Русі десь наприкінці Х-на початку ХІ століття. Курськ як центр князівства спочатку підпорядковувався Києву, а потім був під контролем чернігівських та переяславських князів. «Відповідно, там розвивалася руська, українська середньовічна традиція: письменництво, культура, спільна історія. Брат Ігоря Святославовича (той, що пішов в похід) Всеволод Буй-тур був курським і трубчевським князем», – пояснює в своєму відеоблозі український історик Олександр Алфьоров.

Князь Всеволод Буй-тур Святославович став курським князем приблизно у 1164 році. Ці всі події тісно пов’язані зі «Словом о полку Ігоревім», без якого неможливо уявити собі історію давньої Русі. Після повстання Глинських, за результатами п’ятої литовсько-московської війни у 1508 році, Курськ з околицями увійшов до складу московської держави. Але оскільки саме через Курщину проходив один із найкоротших шляхів з Криму до москви — Пахнуцький, ним часто користалися татари, які збирали данину зі своїх васалів. Ці землі щонайменше століття були пусткою. До речі, саме Пахнуцьким шляхом у 1571 році пішов кримський хан Девлет I Ґерай і успішно спалив москву.

Через Курщину пролягав шлях на москву і Димитрія Івановича на початку 1605 року. Цей правитель заручився підтримкою української шляхти та запорожців і за їхньої допомоги в результаті блискучої військової операції зміг захопити московський трон. Димитрію Івановичу в січні 1605 року присягнули Курськ і Рильськ. Він наказав доставити йому з Курська чудотворну ікону Богородиці, якій влаштував урочисту зустріч, помістив у свій намет, де молився щовечора. Після цього справи Димитрія пішли дуже добре: воєводи міст московії один за одним або самі присягали йому або доставлялися зв’язаними в його табір, де складали присягу.

Саме через Курщину Муравським шляхом згодом прямував на москву й гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Першими в 1618 році козаки захопили московське місто Лівни, що за 125 кілометрів на північний схід від Курська.

Козаччина

Частина земель сучасної Курщини входили до держави Війська Запорозького. Зокрема, місто Суджа засноване у XVII столітті як сотенне містечко Сумського полку. До Суджанської сотні станом на 1691 рік входили такі села сучасної Курської області: Гуйва (переробили на Гуєво), Куриловка, Мартиновка, Суджа, Сухобрусівка (тепер Ворожба), Порічне (тепер Черкасскоє Порєчноє), Уланків (тепер Уланок).

Окрім того, в 1699 році Іван Мазепа почав скуповувати землі в Путивльському, Рильському і Льговському повітах, вважаючи їх перспективними в господарстві. На території Рильського повіту він влаштував три села, які назвав на честь свого небесного покровителя, свого батька та свого родового імені. Так виникли на Курщині села Іванівське, Степанівка і Мазепівка. В Іванівському донині збереглися палати Івана Мазепи, але пам’ятка перебуває у занедбаному стані.

Згодом населені українцями землі Курщини увійшли до складу Слобідських козацьких полків. Суджа з околицями та багато інших земель на північ від Сум і Харкова позначені як українські етнічні території на мапі південно-руських діалектів і говорів, складеній у 1871 році Павлом Чубинським — видатним етнографом і фольклористом, автором українського національного гімну.

За свідченням істориків, Суджа – це сотенне містечко Сумського слобідського козацького полку, яке було засноване в другій половині ХVII століття козаками. Це були українські козаки, які в російських джерелах фігурували як «черкаси». Вони тоді переселялися на малозаселені території. До речі, в козацькі часи прапор Суджі був синьо-жовтого кольору. Обрамлений синім, жовтий стяг мав посередині козацьку зірку, напівмісяць та козацький хрест. Перепис 1897 року у Суджі й околицях засвідчив, що тих, хто послуговувався малоросійською (українською) мовою, – понад 60 відсотків.

У складі Української Держави

1917 року мешканці Суджі і Суджанського повіту присягли на вірність українській владі, оголосили про вихід зі складу Курської губернії і попросили прийняти їх до Української Народної Республіки. І вже 14 серпня 1918 року значна частина Курської губернії колишньої російської імперії увійшла до складу Української Держави. Зокрема, Путивльський і Рильський повіти були включені до Чернігівщини, а Суджанський, Грайворонський, Білгородський, Корочанський і Новооскольський — до Харківщини. Ця постанова стала одним із результатів Київської мирної конференції — переговорів про юридичні підсумки програної більшовиками Першої радянсько-української війни.

28 листопада 1918 року більшовики розпочали свій черговий наступ на Україну. У Курську вони проголосили маріонетковий «тимчасовий робітничо-селянський уряд України» — щось на кшталт «лднр». Наступного дня радянська росія окупувала прикордонний український повітовий центр — містечко Суджу, де вустами свого маріонеткового уряду оголосила про повалення влади Гетьмана, поновлення радянської влади і закликала до боротьби проти Директорії. Окрім того, заявила про скасування всіх законів, наказів і договорів як Гетьмана та його уряду, так і Центральної Ради, зокрема й постанови від 14 серпня 1918 року. Так Суджа і Рильськ опинилися знову в росії. Та навіть попри це суджанські українці у 1924-1925 роках самотужки ініціювали широкий процес повернення їхніх околиць до складу України, а місцеві сільради виготовляли штампи українською мовою під час коренізації. Саме в Суджі був розташований перший уряд радянської України, який створили більшовики як альтернативу уряду Української Народної Республіки. Після Суджі той червоний уряд переїхав до Харкова, який і став столицею радянської України до 1934 року.

 «…Якщо провести етнічний розбір територій, то та Курська область, яка існує зараз, в 1920-х роках там було 20 відсотків українців і десь 60 відсотків росіян. А на момент розпаду СРСР вже було українців десь 1,7 відсотка, а 15 років тому – 1,3 відсотка. Тобто відбувалась колосальна русифікація в часи СРСР… Але чи правда, коли говоримо, що ці землі є українськими? Я вам так скажу: це правда, ці землі є українськими етнічними землями. Ці землі формувалися під українським впливом, проте були більшовиками відрізані. Коли більшовики остаточно окупували Україну в 1920 році, то почали формувати кордони УРСР. Кордони, які ми успадкували, відновивши свою незалежність в 1991 році», – пояснює історик Алфьоров.

У 1924 році працювала комісія, яка узгоджувала кордон в рамках щойно створеного Радянського Союзу, і Україна висувала претензії і на Суджу, і на Грайворон (нині районний центр Бєлгородської області Росії), і ще на деякі території. «До речі, попервах комісія визнала, що це правильні претензії і що ці терени мають відійти Україні. Українці в підсумку вважали, що їм дали надто мало, а росіяни вважали, що в них забирають надто багато. В результаті з 1924-го по 1928 рік був узгоджений кордон, і Суджа, Грайворон й інші райони з українською більшістю опинилися по той бік українсько-російського кордону – по російський бік», – каже ведучий програми «Історична Свобода» Дмитро Шурхало.

Сьогодення

Сьогодні лише трохи більше одного відсотка населення Курщини вважають себе українцями. У 2012 році москва заборонила практично всі українські громадські організації, немає жодної української школи чи класу в росії. Але 22 січня 2024 року Володимир Зеленський видав указ «Про історично населені українцями території російської федерації», який пробудив інтерес до територій росії, що етнічно та історично були пов’язані з Україною.

«Ми, звісно, живемо за кордонами 1991 року, і нас у цих кордонах визнало міжнародне співтовариство. Проте нам сьогодні не слід забувати, що нас не створив Ленін», – каже історик Алфьоров.

«…Я не вважаю, що це якісь такі важливі території, без яких Україна не зможе існувати. Це не історичне питання, це вже питання політики. Але якщо брати історію, то справді у цих територій Східної Слобожанщини дуже велика українська складова», – каже Дмитро Шурхало.

І насамкінець: зараз територія України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року становить 600 тисяч квадратних кілометрів. А до відрізання українських територій і передання їх росії в 1920-х роках територія України становила майже 800 тисяч квадратних кілометрів. Тобто, росія забрала чверть українських земель…

208
Теги: історіякартакордонКурськросія
Лісова Світлана

Лісова Світлана

Рекомендовані історії

Фото ілюстративне: pixabay.com

Щоб лавка служила довше

Автор: Лісова Світлана
01.07.2025
0

Вони можуть служити довгі роки, якщо за ними правильно доглядати. Дерево, з якого виготовлена лавка, потребує захисту від надмірної вологи...

«Нам дуже важливо, щоб наступне покоління не отримало у спадок від нас цю війну», Марія Берлінська. Фото hromadske.

«Війну такого масштабу може виграти лише все суспільство»

Автор: Лісова Світлана
30.06.2025
0

Своїм поглядом на війну в Україні, її тривалістю та перспективами в інтерв’ю виданню Zaxid.net поділилася Марія Берлінська, українська громадська діячка...

Приміщення школи, яку так любили і учні, і вчителі, сьогодні зруйноване. Фото з архіву Світлани Ткаченко.

«Я дивилася окупанту в очі й говорила українською»

Автор: Щегельська Олена
28.06.2025
0

Селище Білий Колодязь Вовчанської громади на Харківщині розташоване всього за 14 кілометрів від російського кордону й за 10 кілометрів від...

На фото: Дарина Трач відкрила власну кав’ярню 11 серпня 2024 року. Фото з домашнього архіву.

Казкова оаза, де можна перекусити, погратися та розважитися

Автор: Волкова Світлана
27.06.2025
0

Про власний бізнес родина Трач з Кривого Рогу мріяла давно. Хотіли відкрити щось своє, невеличке, але щоб приносило і задоволення,...

Наступна публікація
Якщо військовий хоче виговоритися — дайте йому такий шанс, якщо у вас є на це можливість і час. Фото: suspilne.media

Щоб не поранити… словом

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Рекомендоване

Двох синів з війни чекає жінка з Ярмолинеччини: одного, щоб похоронити, іншого – обійняти з полону

Двох синів з війни чекає жінка з Ярмолинеччини: одного, щоб похоронити, іншого – обійняти з полону

27.12.2023
Сирне печиво «Конвертики». Фото: smile-cook.com

Сирне печиво «Конвертики»

04.02.2025
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

    «Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Червоні очі у поросят

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

«Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

16.12.2024
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Щоб уникнути хвороб поросят, треба використовувати тільки якісну підстилку, своєчасно видаляти гній з приміщення. Фото: media.istockphoto.com

Червоні очі у поросят

23.04.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
«Зараз потрібно приділити увагу сім’ям, родинам військових. Адже цивільні страждають більше, ніж військові», – каже Денис Дудник. Фото з архіву Дениса Дудника.

«Кожен українець має навчитися надавати психологічну допомогу»

1
Фото ілюстративне: pixabay.com

Щоб лавка служила довше

01.07.2025
«Нам дуже важливо, щоб наступне покоління не отримало у спадок від нас цю війну», Марія Берлінська. Фото hromadske.

«Війну такого масштабу може виграти лише все суспільство»

30.06.2025
Гороскоп на 30 червня-6 липня 2025 року.Фото:1prof.by

Гороскоп на 30 червня-6 липня 2025 року

29.06.2025
Приміщення школи, яку так любили і учні, і вчителі, сьогодні зруйноване. Фото з архіву Світлани Ткаченко.

«Я дивилася окупанту в очі й говорила українською»

28.06.2025

Архів

  • Липень 2025 (1)
  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (52)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2024 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2024 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz