Старий єврей, занепокоєний тим, що його син даремно марнує власну молодість, якось запросив його на прогулянку. День був тихий та ясний, віяв лагідний вітерець, щебетали пташки. Наблизившись до озера, батько мовив до сина:
– Поглянь лиш на цю красу: і небо, і сонце, і гори відбиваються у воді.
Зануривши руку в озеро і струсивши з неї крапельки води, він запропонував синові придивитися до однієї з них: у краплині також відбивався весь краєвид.
– Те саме притаманне і часу, – продовжив батько. – Одна хвилина відображає ціле життя. Тому ти маєш цінувати кожну хвилину і не пускати власне життя за вітром.