Нетримання сечі, що нерідко трапляється у людей похилого віку, спричиняє психологічний дискомфорт і почуття невпевненості, погіршує побутову активність і якість життя. Про власне проблему, причини її виникнення, способи лікування і профілактики розповідає лікар-уролог Володимир Триняк.
- Володимире Васильовичу, що, власне, таке — нетримання сечі, чим воно небезпечне і хто у групі ризику?
- Нездатність людини контролювати процес сечовипускання в медицині називають інконтиненцією. Патологія часто супроводжується депресією, спровокованою фізичним дискомфортом і емоційними хвилюваннями. У літніх пацієнтів підвищується ризик травматизму, що пов’язано з необхідністю швидко добігти до туалету в момент позиву. У результаті часто відбуваються падіння і переломи. Багато хворих ігнорують проблему та не звертаються до лікаря. Але саме своєчасне звернення до лікаря допоможе повернутися до нормального життя й уникнути неприємних наслідків. Захворювання в основному трапляється у людей похилого віку. Жінки хворіють вдвічі частіше, ніж чоловіки. Поширеність у загальній статистиці становить: близько 30% жінок і близько 15% чоловіків.
- Чим спровоковане нетримання сечі у жінок?
- Причини нетримання сечі у жінок можуть бути різні. Як-от: зміна рівня гормонів при менопаузі, великі фізичні навантаження, зокрема заняття силовим спортом, послаблення м’язів у похилому віці, запалення сечового міхура, стресове нетримання сечі, спадковість або вроджені аномалії будови тіла, ожиріння, цукровий діабет, травма під час пологів або оперативного втручання. Крім того, підтікання або неконтрольоване сечовипускання можуть викликати деякі лікарські засоби: діуретики, релаксанти, антигістамінні, психотропні, гормональні препарати. Якщо замінити чи відмінити прийом ліків неможливо, урологічні прокладки зменшать тимчасові незручності. Але не слід соромитися повідомляти лікарю про нетримання сечі. У більшості випадків препаратам можна знайти альтернативу.
- А як діагностують цю недугу?
- Діагноз ставлять на підставі огляду, даних анамнезу, результатів лабораторного та інструментального обстеження. Під час первинного огляду уролог ставить запитання, які допомагають встановити причину порушень у роботі сечового міхура. Серед інструментальних досліджень: урофлоуметрія, цистоскопія, ультразвукове дослідження сечового міхура. Аналізи сечі та крові показують наявність інфекційного процесу, порушення гормонального балансу, рівень креатиніну й азоту сечовини.
- Як та чим лікують нетримання сечі?
- Нічне нетримання сечі лікують медикаментозно, безопераційно або за допомогою операційного втручання. Важливо підходити до проблеми комплексно. Якщо причиною неконтрольованого сечовипускання є захворювання, першочергово лікують його. Тренування поведінки допомагає позбутися нетримання сечі у 75% випадках. Люди вчаться утримуватися від походів у туалет протягом рівних проміжків часу, поступово збільшуючи інтервал. За наявності зайвої ваги першим кроком для позбавлення проблеми стане схуднення. Препарати ж для лікування нетримання сечі залежать від віку, анатомічних особливостей, нервової системи та інших факторів. Поставити точний діагноз може тільки кваліфікований лікар після детального дослідження. При самолікуванні можливі важкі ускладнення.
- Чи існують немедикаментозні методи лікування?
- У разі слабких м’язів тазу можна позбутися нетримання сечі вправами Кегеля чи іншим комплексом тренувань. Однак не варто призначати їх собі самостійно. У деяких випадках фізичне навантаження тільки погіршує ситуацію. При циститі допомагають фіточаї, а ліки від нетримання сечі може замінити фізіотерапія. Прогрівання, дія мікроструму чи електромагнітних імпульсів поліпшує стан. Це чудова альтернатива оперативному втручанню або лікарським препаратам.
- А якщо препарати та вправи не допомагають?
- Тоді лікарі рекомендують хірургічне втручання. Існує багато різновидів оперативного лікування, зокрема пластична хірургія піхви, заміна сфінктера сечового міхура (клапанний пристрій, що регулює перехід вмісту з одного органа організму в інший), ін’єкції колагену або введення гіалуронової кислоти. Найпоширенішими та дієвими вважаються слінгові операції. Під час втручання жінці імплантують синтетичну петлю, яка підтримує сечовипускний канал. В середньому операція триває 30 хвилин, а її ефективність становить 90%.
- А чи профілактується такий неприємний стан?
- Дуже важливо підтримувати здоровий спосіб життя, включаючи регулярну фізичну активність, збалансовану дієту, та відмовитися від шкідливих звичок, таких як куріння та вживання алкоголю. Систематичні перевірки та консультація з лікарем допоможуть запобігти будь-яким функціональним змінам в роботі сечовипускної системи. Регулярні вправи для м’язів тазового дна можуть допомогти їх зміцнити і поліпшити контроль над сечовипусканням.
