Як же тривало чи то тішив, бо давно такого не було, чи аж надто надокучав, бо відвикли вже від подібних колапсів, цьогорічний сніг. Утім зійшов він, як мовиться, не без сюрпризів, і йдеться не про якісь критичні паводки. Заяскріли щедро обочини доріг, відпочинкові зони, узлісся, парки, річки й надто прибережжя пляшками, пакетами, найрізноманітнішим сміттям, яке, замість зібрати і бодай викинути на якесь стихійне звалище, просто кинули на місці відпочинку, просто не довезли, вдома прибравши, просто не подумали про завтра… А ще узбіччя, ярмарки, стрічки соцмереж дощенту сповнилися різнобарв’ям «вічних композицій». Зі штучних квітів із квітів преміум-якості. В корзинах і горщиках, у вазах і в тубусах, букетами й поштучно. На будь-який смак і гаманець. А з війною ох як розрослися наші кладовища, скільки цвіту нації перейшло на небо. І рідні, не встигнувши насолодитися присутністю найдорожчих на землі, ледь не наввипередки прикрашають могили.
Щороку в Україні утворюється понад 460 мільйонів тонн відходів: 85% – від видобувної промисловості, ще 11% – від переробної. Але найбільш відчутна для людей і громад частина – побутові відходи: це понад 10 мільйонів тонн на рік, і ми переробляємо лише близько 8-10%.
Вам також може сподобатися
Щодо все ж вічних прикрас на могилах. Головна проблема штучної атрибутики – її склад. Це справжній «коктейль» із синтетичних матеріалів, які практично неможливо переробити. Пелюстки квіток виготовляють з поліестеру або латексу, стебла – з пластику, а всередині конструкції нерідко присутній металевий дріт.
Коли такий вінок потрапляє на сміттєзвалище, він направду стає «вічним». Термін розкладання пластику становить від 100 до 500 років. «Під впливом опадів, вітру, сонця пластик починає виділяти токсини, які внаслідок окислення потрапляють у ґрунт, воду і повітря, тим самим забруднюючи їх, – зазначають в Екоінспекції. – У масштабах країни сотні і тисячі тонн пластмаси потрапляють на звалища. Окрім того, не потрібно забувати, що пластикові вінки й букети є пожежонебезпечними й можуть легко спалахувати. Під час горіння вони виділяють небезпечні для здоров’я людини шкідливі речовини – фенол, формальдегід, оксиди азоту і сірки та діоксини. У результаті територія навколо вогнища забруднюється у радіусі 24 кілометрів. Люди, які перебували поруч із місцем масового спалення квітів, наражаються на небезпеку: подразнення слизових оболонок носоглотки, очей; негативного впливу на хронічні захворювання; виникнення пухлин; послаблення імунітету; безпліддя у жінок та виникнення вроджених патологій у немовлят. Штучний пластик також небезпечно закопувати. Діоксини просочуються в ґрунт, розповсюджуються у воді, повітрі. Забруднення ґрунту діоксинами призводить до знищення майже всіх живих організмів, що мешкають в ньому».
Пам’ять – це не про яскраві кольори на кладовищі. Це про повагу до природи, яку ми залишаємо своїм дітям, і про щирість наших почуттів, які не потребують пластикових підробок. Вшановуючи пам’ять про померлих, думаймо про живих.
Утилізація сміття, зокрема й зібраного на кладовищі, покладається на місцеві громади. Саме місцева рада має дбати про прибирання кладовищ, а отже і забезпечити вивіз сміття на полігони твердих побутових відходів. Це досить вартісна робота. І кошти, які спрямовуються на ці цілі, громада могла б спрямувати на інші першочергові потреби.
Крім того, процес виробництва штучних квітів також має негативний вплив на довкілля. Для їх виготовлення необхідно використовувати різноманітні хімічні речовини, токсичними та небезпечними для здоров’я. Зокрема, використання бісфенолу А (BPA) при виробництві пластикових квітів має негативний вплив на здоров’я людей та тварин. Ця речовина може викликати порушення гормонального балансу та інші серйозні захворювання. Штучні квіти також містять велику кількість металів, які є небезпечними для здоров’я людини та диких тварин, які можуть поїдати ці квіти.
Відмовитися від штучних квітів десятиліттями закликають і священнослужителі. Церква наголошує: для померлих важлива молитва та жива пам’ять, а не кількість синтетичного декору. Жива квітка, яка проростає, розквітає і в’яне, символізує колообіг життя та вічність, тоді як мертвий пластик є лише імітацією, що не несе в собі справжньої цінності.
У зв’язку з цим експерти радять замість штучних квітів використовувати натуральні рослини, які не тільки безпечні для довкілля, а й мають корисні властивості, такі як очищення повітря та покращення настрою. Крім того, вибираючи натуральні квіти, ми допомагаємо природі, оскільки вони здатні поглинати вуглекислий газ та інші шкідливі речовини, що дозволяє зменшити викиди в атмосферу та покращити якість повітря.
Якщо ви не маєте змоги часто бувати на кладовищі, щоб раз-по-раз змінювати живі зів’ялі квіти на свіжі, то замінити штучні квіти можна, приміром, паперовими. Або букетами із сухоцвітів, вінками з хвої, багаторічними квітучими насадження, які не потребують особливого догляду.
Якщо говорити про ціну і якість, то правильно підібрані живі рослини в довгостроковій перспективі обійдуться направду дешевше, ніж щорічна купівля неекологічних та невигідних пластикових квітів.
Зважаючи на нечасте відвідування кладовища, слід віддавати перевагу посухостійким рослинам із сильним імунітетом. Важливу роль відіграє земля. Як правило, на цвинтарі вона глиняна або піщана, тому виникає закономірне питання: що посадити на могилі? Потрібно підібрати такі рослини, які добре розвиватимуться в умовах небагатої органікою землі.
Існує чимало варіантів, які мають значно благородніший вигляд та є безпечними для довкілля. Багаторічні рослини: сукуленти, барвінок, півники або низькорослі флокси створюють живий килим, який потребує мінімального догляду. Живі квіти у горщиках: хризантеми або пеларгонії довго зберігають свіжий вигляд. Сухоцвіти: букети з лаванди, безсмертника чи колосків мають естетичний вигляд і після сезону просто перетворюються на компост. Кам’яний декор: лаконічне оформлення щебенем або мармуровою крихтою виглядає охайно роками.
Відмова від штучних квітів – це повага до традицій, де живі рослини символізують вічну пам’ять і циклічність життя, на відміну від «мертвого» пластику. А також це перехід від дешевої імітації до природної краси, яка вміє красиво розквітати й гідно в’янути.
