Маленький хлопчик запитав у мами:
– Чому ти плaчеш?
– Тому, що я жінка!
Тоді хлопчик запитав у батька:
– Чому мама іноді плaче без причини?
– Усі жінки іноді плaчуть без причини, – відповів батько.
Згодом хлопчик виріс, але не припиняв дивуватися, чому жінки плaчуть.
Нарешті він запитав у Бога. І Бог відповів:
– Задумавши жінку, Я хотів, щоб вона була досконалою. Я дав їй плечі – такі сильні, щоб тримала цілий світ, і такі ніжні, щоб підтримувала дитячу голівку. Я дав їй дух настільки сильний, щоб стерпіти будь-який бiль. Я дав їй волю настільки сильну, що вона йде вперед, коли інші падають. Я дав їй доброту – любити дітей за будь-яких обставин, навіть якщо вони кривдять її. І нарешті, Я дав їй сльози. І дав право проливати їх, де і коли вона забажає. І тобі, сину Мій, треба зрозуміти, що краса жінки не в її одязі чи зачісці. Краса жінки в очах, які відчиняють двері до її серця, де живе любов. Запам’ятай, якщо ти чоловік: будь обережним – не дай жінці заплакати, тому що Господь рахує її сльози… Жінка сотворена з ребра чоловіка, не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб перевершувати, а з боку, щоб бути поруч із тобою і бути рівною тобі. І з-під руки, щоб бути захищеною тобою… І з боку серця, щоб бути коханою…
руки, щоб бути захищеною тобою. І з боку серця, щоб бути коханою…