Гриби дуже корисні для нашого організму. По-перше, вони містять великий запас білку (особливо сухі гриби), якого втричі більше, аніж у м’ясі, й удвічі, аніж у яйцях. По-друге, в цьому продукті міститься фосфору і кальцію майже стільки ж, як і в рибі. І по-третє, гриби є низькокалорійним продуктом і навіть невелика їх кількість викликає відчуття ситості. Амінокислоти, які входять до складу грибів, позитивно впливають на розумову активність, пам’ять, перешкоджають розвитку атеросклерозу. Вітаміни групи В (В1, В2, В6) сприяють нормальному функціонуванню нервової системи, необхідні для підтримки гарного стану волосся, нігтів, шкіри. За кількістю вітамінів групи В у своєму складі гриби перевершують овочі й злаки. Велика кількість мікроелементів (мідь, йод, марганець, цинк, фосфор, калій) необхідні для підтримки нормального обміну речовин в організмі, зменшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, збільшують опірність вірусним інфекціям. Грибний хітин: добре вбирає шлаки і важкі метали, виводячи їх з організму в процесі травлення. Вітамін РР (нікотинова кислота, ніацин) відіграє важливу роль у процесі кровотворення, зміцнює стінки судин. Цього вітаміну в грибах стільки ж, скільки в яловичої печінки. Гриби містять надзвичайно цінну амінокислоту – ерготіонеїн. Вчені вважають ерготіонеїн речовиною, яка захищає клітини від старіння.
Хоч гриби справді корисні, проте вони важкі для перетравлення. Перш за все це пояснюється тим, що вони містять хітин – природний рослинний сорбент. За своєю будовою хітин дуже близький до целюлози рослин, виконує опорну і захисну функцію клітин грибів. Як і целюлоза, він не перетравлюється і не засвоюється нашою травною системою. Варто пам’ятати про помірність, тому що велика кількість хітину може викликати відчуття дискомфорту, підвищене газоутворення і болі. Разом із тим, наявність у грибах хітину та інших харчових волокон дає тривале відчуття насичення, якщо гриби вживати помірно.
Вам також може сподобатися
Надмірне вживання грибів може призвести до розвитку гострого чи хронічного панкреатиту (запалення підшлункової залози) або інших ускладнень у роботі шлунково-кишкового тракту.
Та найбільша загроза – ризик отруєння. Треба навчитися добре розрізняти їстівні й отруйні гриби. Лікарі рекомендують не збирати і не вживати в їжу гриби, якщо ви не впевнені в їхній нешкідливості. Окрім того, у перезрілих та несвіжих грибах накопичуються токсини, утворені в результаті розкладання білків. Те саме відбувається при неправильному висушуванні грибів. Отруєння можуть викликати їстівні гриби, вражені грибами-паразитами.
При вживанні деяких видів їстівних грибів (наприклад, грибів-гнойовиків білого і чорнильного) категорично не можна вживати алкогольні напої. Отруйні речовини гриба не розчиняються ні водою, ні шлунковим соком, але добре розчиняються алкоголем і потрапляють у кров, спричиняючи отруєння.
Гриби здатні накопичувати важкі метали, такі як ртуть, миш’як, кадмій і свинець. Їх вміст залежить від різних факторів – у першу чергу від виду гриба і місця, де він росте. Тому не варто збирати гриби в забруднених районах. Слід зазначити, що кулінарна обробка знижує вміст токсичних металів, але варити гриби треба не менше 20 хвилин.
Гриби можуть викликати ботулізм. Ботулізм розвивається в умовах низького вмісту кисню, наприклад у консервованих грибах. Тому потрібно бути обережнішими з консервованими грибами.
Як зазначили в МОЗ, важкість отруєння грибами обумовлюється тим, що вони містять отруйні сполуки, що вибірково діють на внутрішні органи і системи людини, вражаючи шлунково-кишковий тракт, центральну нервову систему, серцево-судинну систему, печінку та нирки. Із 2 тисяч видів грибів в Україні їстівними вважаються щонайбільше 500.
Кому не варто вживати гриби
Навіть якщо ви впевнені у якості й безпеці грибів, їх не рекомендовано вживати: жінкам у період вагітності й грудного вигодовування, дітям до 12 років, людям літнього віку.
