Гліцинія полюбилася багатьом садівникам. До вподоби вона і Людмилі Сагієнко із міста Бершаді, що на Вінниччині. Квітникарка вирощує її вже вісім років. «Відсадком гліцинії поділилася зі мною тітка Зіна, якій я дуже вдячна, – розповідає Людмила Іванівна. – У мене гліцинія з надзвичайно гарними ароматними квітами бузкового кольору, зібраними в розкішні суцвіття. Рослина родом зі Східної Азії. Це високоросла (у нас висотою понад чотири метри) ліана, яка потребує міцних опор, здатних витримати її вагу, оскільки гліцинія розростається і стає важкою. Вона гарно цвіте, її квіткові кетяги нагадують великі грона винограду».
Оскільки гліцинія дуже любить сонце й тепло, садити її краще з південної або південно-східної сторони, радить досвідчена квітникарка. «Щоб рослина добре розвивалася, давала гарні квітки, грона, їй потрібні світло, сонце хоча б шість-сім годин на день, – наголошує вона. – Якщо гліцинію посадити в затінку, вона взагалі може не цвісти. Культура потребує пухкого, дренованого ґрунту, щоб вода не застоювалася. Гліцинії потрібен помірний полив, перезволоження вона не любить».
За словами Людмили Сагієнко, висаджувати гліцинію краще восени, але можна й навесні. «Зазвичай розсаджують її прикопуванням або живцюванням, – продовжує вона. – Ми розсаджуємо прикопуванням. З однієї ліани можна мати сім-вісім відсадків. Гліцинія добре вкорінюється й добре росте. Зацвітає зазвичай на другий-третій рік після висадження. Можна висаджувати і насінням – у такому разі гліцинія зацвітає на п’ятий-шостий рік».
Квітникарка рекомендує підживлювати багаторічник. Навесні вона вносить азотне добриво – коров’як або сечовину, розведені у воді в пропорції 1:20, або ж звичайну селітру аміачну. Перед цвітінням рослину підживлює фосфорно-калійними добривами. «Наша гліцинія дуже рясно цвіте наприкінці травня і в червні, – веде розповідь Людмила Іванівна. – Гарні великі (до двадцяти сантиметрів) кетяги квітів бузкового кольору мають приємний аромат. До речі, за сприятливих умов гліцинія зацвітає у серпні повторно, але вже не так рясно».
З досвіду господині, гліцинію потрібно обов’язково обрізати – видаляти сухі та пошкоджені пагони, а також формувати крону. Культура практично не вражається садовими хворобами та шкідниками, тож Людмила Сагієнко нічим її не обробляє.
Стосовно підготовки багаторічника до зими, вона зауважує: «У наших кліматичних умовах гліцинію можна й не укривати, бо тепло. Однак у північних областях робити це потрібно, щоб рослина не промерзала».
У квітникарки гліцинія росте біля стіни будинку. Ця рослина також ідеальна для декорування арок, альтанок, балконів. У будь-якому разі вона неодмінно стане чудовою окрасою саду, обійстя. «Мене гліцинія приваблює гарними квітами, неймовірною красою у період цвітіння, – зізнається Людмила Іванівна. – Ця витончена рослина завжди дарує радість і гарний настрій».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.


















