Ворог посилив авіаобстріли українських міст і сіл. Він усе частіше прицільно б’є по житлових кварталах, медичних закладах, укриттях та об’єктах критичної інфраструктури. Під руїнами будинків опиняються цілі родини. І якщо протягом перших років повномасштабного вторгнення в Україну однією з базових рекомендацій для цивільного населення було так зване «правило двох стін», то сьогодні експерти одностайно стверджують, що воно більше не гарантує безпеки.
На це вплинули зміни в характері бойових дій та поява новітнього озброєння з високою точністю ураження. Сучасна зброя, включно з ударними дронами-камікадзе, касетними боєприпасами та авіаційними ракетами, має потужність, здатну зруйнувати не лише кілька стін, а й цілі під’їзди багатоповерхівок. Під час прямого влучання шахеда в будинок приміщення може вигоріти за кілька хвилин, а температура настільки висока, що пожежу важко загасити.
Найвразливішими вважаються панельні будинки — при ракетному ударі вони буквально «складаються», як карткові. Монолітні конструкції є стійкішими, проте теж не дають повної гарантії безпеки при прямому влучанні.
У випадках обстрілів житлових кварталів часто фіксуються обвали цілих секцій будинків — з коридорами, ваннами і навіть підвалами. Поширеним є й варіант, коли касетні боєприпаси падають на велику територію одночасно, і жодні «дві стіни» не рятують, якщо влучання відбувається прямо у дах.
«Після обстрілу в Солом’янському районі Києва ми побачили, що ціле крило багатоповерхівки просто зруйноване. При такій силі удару не рятує ні ванна, ні коридор, ні підвал — усе опиняється під завалами», — констатував пресофіцер Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України Олександр Хорунжий.
Під час атаки можливі й вторинні небезпеки — пожежі, отруєння чадним газом, обвали конструкцій, уламки. Якщо ви перебуваєте у «глухому» приміщенні без вікон і вентиляції, ризик загинути від задимлення чи перекриття виходу значно зростає.
Фахівці з надзвичайних ситуацій рекомендують заздалегідь продумати безпечний маршрут до найближчого укриття. Найкращими варіантами, зрозуміло, є спеціальні укриття — бомбосховища, захисні споруди; підземні паркінги, переходи, метро — об’єкти подвійного призначення; внутрішні сходові клітини — особливо в монолітних будинках або новобудовах.
Також, наголошують фахівці, варто зібрати «тривожну валізку», у якій мають бути документи, питна вода, ліки, їжа тривалого зберігання та інші речі першої необхідності.
Якщо сигнал тривоги застає вас на відкритій місцевості, інструктори з тактичної медицини радять негайно лягти на землю. Це в рази знижує шанси бути ураженим уламками. Ще краще — сховатися в природні заглиблення, яри, канави або за бетонні конструкції. Навіть парк чи ліс можуть бути безпечнішими, ніж квартира у багатоповерхівці.
Як вибратися з-під завалів
На жаль, нині кожен українець має знати базові правила поведінки у випадку, якщо ви або ваші близькі потрапили під завали.
Проєкт «Довідка.Інфо» Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав поради від ДСНС та медичного батальйону «Госпітальєри», перевірені в умовах реальних рятувальних операцій. Ці знання можуть врятувати життя ще до приїзду надзвичайників, а також полегшать їм роботу під час пошуково-рятувальних робіт.
Пам’ятайте: ваше головне завдання — допомогти рятувальникам знайти вас. Для цього використовуйте будь-які доступні способи: кричіть, стукайте по металевих чи бетонних конструкціях, свистіть, використовуйте світло (наприклад, ліхтарик або екран телефона).
Під час спеціальних «хвилин тиші» вся рятувальна техніка припиняє роботу, щоб вловити будь-які звуки з-під завалів. Саме в ці хвилини ваші сигнали можуть стати шансом на порятунок. Якщо ви маєте змогу — не припиняйте подавати звуки в цей період.
У жодному разі не використовуйте сірники чи запальнички, адже це може призвести до вибуху або пожежі через можливі витоки газу. Уникайте будь-яких спроб самостійно розбирати уламки — це може спричинити обвал всієї конструкції.
Якщо вам вдалося вибратися самостійно — огляньте себе на наявність травм. За можливості надайте першу допомогу собі або іншим постраждалим.
Як зберегти тепло і уникнути переохолодження
Навіть при плюсовій температурі ризик переохолодження залишається, особливо якщо людина має поранення або втратила багато крові. Організм втрачає здатність самостійно підтримувати температуру, що може призвести до важких наслідків: ускладнення роботи серця, гіпоксії, порушень свідомості та уповільнення згортання крові. Щоб уникнути переохолодження, використовуйте все доступне для збереження тепла — ковдри, одяг, рушники. Особливо важливо утеплити ділянки грудної клітки, шиї та голови — саме ці зони втрачають найбільше тепла.
Не лягайте на бетон чи землю — обов’язково підкладіть щось під себе. Не вживайте алкоголь — він створює ілюзію тепла, але насправді прискорює охолодження організму.
Приліт часто супроводжується пожежею, тому рятувальники використовують багато води для її гасіння. Так людина під завалами може намокнути та переохолодитися. Тому за можливості потрібно позбутися мокрого одягу та укутатися у щось сухе. Зберегти тепло може допомогти також поза ембріона – просто зігніть і підтягніть ноги й руки до тулуба.
Варто класти біля ліжка
Обстріли часто трапляються вночі, коли у вас немає часу на збори. Усі речі мають лежати в зоні швидкого доступу: аптечка (турнікети, кровоспинні бинти, бандажі, ножиці, маркер); ліхтарик, пляшка з водою, повербанк, свисток.
І найголовніше: не покладайтеся лише на прочитані інструкції. Запишіться на практичні курси з домедичної допомоги — саме відпрацьовані навички допомагають діяти правильно під час стресових ситуацій!
Підготувала Леся САДОМСЬКА.