Вам також може сподобатися
З Галиною Григорівною ми познайомилися на виставці-ярмарку сільськогосподарських тварин і декоративної птиці, куди з’їхалися птахівники і любителі тварин територіальних громад Вінниччини, а також з Умані Черкаської області та Голованівська, що на Кіровоградщині. На виставці були представлені голуби, папуги, павичі, фазани, кури, цесарки й інші птахи, кращі породи кролів, овець та свійська птиця. Особливу увагу відвідувачі приділяли кроликам Галини Кожоми.
Пані Галина за фахом хімік, спочатку працювала інженером з раціоналізації та винахідництва, потім – майстром на місцевому електротехнічному заводі. Була й лаборантом у санепідемстанції. А завершила трудову діяльність начальником лабораторії у товаристві «Бершадський комбінат». Нині вже на пенсії. Кролівництвом жінка ґрунтовно займається років двадцять, хоча знайома з цією справою ще з дитинства.
«Батьки завжди тримали кролів, – розповідає Галина Кожома. – Раніше у кролів не було таких хвороб, як зараз. І годували тоді просто – в основному травою, сіном, зрідка – зерном. Пам’ятаю, ми давали кроликам товчену картоплю з дертю, яблука, огірки, кабачки, буряки. Але у 1990-і роки в Україну завезли елітні породи, а з ними — і різні хвороби. Нині, якщо не вакцинувати тварин, загине все поголів’я. Тому зараз кролям треба давати лише сухе сіно, щоб вони не отруїлися і не захворіли».
Коли Галина Григорівна з чоловіком перейшли жити у власну хату, почали вести домашнє господарство. «Ми вирішили утримувати курей і розводити кролів, оскільки я вже вміла й знала, як це робити, – продовжує пані Галина. – Почали з породи Білий панон, яка була популярна на той час в Україні, потім перейшли на Новозеландські червоні, Віденські голубі, а тоді вже закупили кроликів породи Французький баран, яку я дуже люблю. Це спокійні милі тваринки. У самиць цієї породи великий приплід, вони можуть приймати кроленят від інших кролиць, якщо ті відмовляються від малят».
Займатися кролівництвом допомагає Галині чоловік Володимир. Подружжя утримує кроликів у клітках, виготовлених в основному власноруч. Самки і молодняк до двох місяців перебувають у приміщенні, бо взимку там не холодно, а влітку – не спекотно.
Галина Кожома переконана: щоб успішно займатися кролівництвом, за тваринами має бути належний догляд. Обов’язково потрібно проводити випоювання, робити щеплення. Варто подбати про хороше батьківське поголів’я. Галина Григорівна з чоловіком вибирали найкраще в Україні, шукали і за кордоном.
Утримання кролів – заняття недешеве, стверджує жінка на основі власного досвіду. На це треба зважати кролівникам-початківцям, щоб потім не було розчарування. Якщо немає городу, щоб посіяти люцерну чи конюшину, і необхідно все купувати, то тоді займатися кролівництвом невигідно. «Ми маємо два городи, на яких вирощуємо люцерну для сіна, закуповуємо зерно і для молодняка до двох місяців – обов’язково комбікорм, – ділиться досвідом кролівниця. – Потім переводимо на зерносуміш, годуємо двічі – вранці та ввечері, додаємо люцерну».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
