У Теофіпольській тергромаді знайшли призначення малопродуктивним ґрунтам, розташованим поблизу очисних споруд. Торік на площі 8 гектарів тут заклали першу в Україні комунальну плантацію міскантусу . Нині ж її масштаби розширюють і готуються до запуску переробної лінії. Це дозволить громаді отримати біопаливо навіть з кращим енергетичним потенціалом, ніж має деревина.
Як розповів сайту «Є ye.ua» Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев, проєкт втілюють завдяки грантовим коштам, виділених Посольством Республіки Словенія в Україні.
Ділянку під закладання плантацій міскантусу обрали поблизу очисних споруд селища, де ґрунти непридатні для вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Загальна площа висадки складатиме 24 гектари. Нині плантацію розширюють поетапно – щороку по 160 тисяч саджанців. Цьогоріч розпочали у квітні.
«Минулого року ми висадили 8 гектарів міскантусу, цього року та наступного – буде ще по 8. Важливо, що цього року нам надали підтримку на придбання власної посадкової техніки. Наступного року отримаємо також збиральну, і це якраз збігається з термінами збору міскантусу на першій плантації, яку ми висадили восени 2025 року», – каже Михайло Тененев.
Щоб зібрати врожай міскантусу, потрібно чекати 2-3 роки. Рослина невибаглива і чудово виконує роль природного біофільтра на ґрунтах, які потребують очистки, тож для засіву площ поблизу очисних споруд її вибрали не випадково, пояснює координатор проєкту та керівник ГО «Хмельницький енергетичний кластер» Степан Кушнір.
«Специфіка цієї рослини в тому, що це трава фактично, яку ви один раз посадили, і вона контрольовано зростає на цьому місці. Міскантус зростає протягом 20-25 років і дає приріст біомаси з третього року орієнтовно 15 тонн сухої біомаси з гектара. За математичними підрахунками, вартість однієї тонни біомаси міскантусу у вигляді січки і тюків варіюється плюс-мінус 5 тисяч гривень за тонну. Зважаючи на площу плантацій, які ми плануємо тут висадити в рамках проєкту, цінність біомаси щороку буде близько 2 мільйонів гривень. Для громади це чималі кошти, зокрема і для комунального підприємства», — зауважує Степан Кушнір.
Запуск переробної лінії та розширення на сотні гектарів
У найближчій перспективі, після збору врожаю міскантусу — запуск переробної лінії, де стебла рослини будуть перетворювати на пелети. Нині вже є необхідне обладнання, каже Михайло Тененев:
«Пелетну лінію ми закупили, виділили з місцевого бюджету 3 мільйони гривень і взяли участь у грантовому проєкті від Фонду “МХП-Громаді”. Грантом вони нам також додали до цього проєкту пів мільйона гривень. Це на закупівлю промислового великого подрібнювача, який буде подрібнювати сировину для виробництва паливної пелети».
Нині, каже селищний голова, у громаді задумуються і над подальшим масштабуванням плантацій, поза межами грантового проєкту: «Ми орієнтовно підрахували, що для забезпечення всієї комунальної сфери закладів освіти, медицини та культури, які сьогодні опалюються, нам необхідна плантація орієнтовною площею 340–350 гектарів. Спільно із земельним відділом опрацювали й орієнтовно спланували та відібрали ділянки, які можна під це використати. Це орієнтовно 640–650 гектарів».
Ольга КОЦУПЕЙ
