В одному з минулих номерів ми з вами, шановні читачі, проаналізували прикмети й повір’я щодо відра з водою. Нині ж зупинимося на повір’ях наших предків щодо невід’ємного атрибуту, без якого те не буває.
Кружка (або кухоль), яка стояла біля відра, була не просто посудом для зачерпування. Вона виступала своєрідним «посередником» між людиною та чистою стихією. Наші предки вірили, що пити воду прямо з цебра чи відра –
Вам також може сподобатися
до хвороб або втрати поваги від людей («хто з відра п’є, у того доля замутиться»). Для цього використовували виключно кружку, але й тут діяли свої закони. Залишати кухоль поруч із відром перевернутим вважалося правильним не лише з гігієнічних міркувань. Вірили: якщо він стоїть дном догори, туди не залізе нечиста сила і не принесе хвороб.
Якщо хтось недбало кидав кружку, і вона лишалася плавати у відрі черпалом донизу, казали: «Гроші у воду підуть». Вірили, що так «топиться» достаток хазяйства, а вода втрачає цілющу силу.
Біля одного відра завжди мала стояти лише одна кружка. Дві посудини віщували розлад у родині, появу «третього зайвого» у стосунках або двоєдушшя когось із домочадців.
Якщо кружка стояла на столі, вона мала бути або перевернутою, або з краплею води. Повністю сухий, відкритий кухоль обіцяв бідність.
Якщо подорожній просив пити, господар мав сам зачерпнути воду і подати її обома руками на знак поваги. Дати гостю самому лізти кружкою у ваше відро вважалося поганою прикметою – так він міг випадково забрати спокій із хати.
На ніч відро з водою обов’язково накривали кришкою, чистим рушником або дощечкою. Казали, що на незакриту воду вночі ангели не дивляться. Якщо ж відро лишилося відкритим, зранку таку воду не пили, а виливали під дерево або худобі.
Хто вранці першим підходив до відра і зачерпував кружкою воду, той ставав «володарем дня» в хаті – до його думки прислухалися найбільше.
Якщо вода у відрі починає швидко випаровуватися, а кружка поруч покривається дрібними краплями роси («потіє») – це точна прикмета, що скоро піде сильний дощ.
Якщо кружка випадково падала біля відра і гучно дзвеніла – чекайте на галасливих гостей або звістку здалеку. Якщо ж вона при цьому тріснула чи відбилося вушко – це попередження, що треба бути обережнішим із грошима.
Кружку, якою зазвичай пили воду, ніколи не використовували під час поминальних днів для ритуального виливання води за поріг («умивати душі»). Для цього завжди брали окремий, старий або новий посуд, щоб не змішувати енергію живих і померлих.
