Літо 2026 року остаточно змінило ландшафт кіберзлочинності: класичні телефонні афери «ваш син у поліції» чи примітивний фішинг відійшли на задній план, поступаючись місцем гіперперсоналізованим атакам із використанням генеративного штучного інтелекту, глибокої психологічної інженерії та складних цифрових комбінацій. Як свідчать офіційні дані та аналітичні звіти, які публікує Департамент Кіберполіції України, масштаби та витонченість онлайн-шахрайства зросли в рази, а збитки громадян вимірюються мільйонами гривень. Зловмисники більше не діють наосліп – вони ретельно вивчають цифрові сліди жертв у соціальних мережах, створюючи бездоганно сплановані пастки, в які щодня потрапляють тисячі українців.
Однією з наймасовіших та найпідступніших схем цього сезону стало так зване «штучне працевлаштування», детально описане в попередженнях на порталі Центру протидії дезінформації. Шахраї масово розсилають через месенджери телеграм та ватсап пропозиції легкої дистанційної роботи: ставити вподобайки під відеороликами на ютубі, писати позитивні відгуки на гугл-картах чи оцінювати товари в інтернет-магазинах. Для створення ілюзії чесності на початковому етапі жертві дійсно виплачують невеликі суми – від кількох сотень до тисячі гривень. Проте згодом «менеджер» повідомляє про відкриття доступу до «високооплачуваних віп-завдань», для участі в яких необхідно внести власний капітал через спеціальну фінансову платформу. Щойно людина переказує власні чи позичені кошти, її акаунт блокують, а зв’язок із «роботодавцем» обривається.
Вам також може сподобатися
Не менш поширеною загрозою є високотехнологічне захоплення мобільних номерів та подальший злом онлайн-банкінгу. Зловмисники телефонують громадянам під виглядом технічної підтримки мобільних операторів і під приводом переходу на сучасний формат, покращення якості зв’язку чи оновлення тарифного плану переконують жертву назвати комбінацію цифр з смс-повідомлення, що прийшло, або самостійно здійснити певні маніпуляції у меню телефону. Отримавши контроль над сім-картою, хакери миттєво відновлюють доступи до всіх прив’язаних фінансових додатків, оформлюють швидкі мікрокредити у МФО та переводять усі кошти на підставні рахунки. Паралельно з цим активно розвивається індустрія фейкових зборів: аферисти створюють дзеркальні копії сайтів відомих благодійних фондів, копіюють їхні реквізити, змінюючи лише кілька цифр на рахунок злочинців, і запускають агресивну таргетовану рекламу у соцмережах, паразитуючи на патріотизмі та бажанні громадян підтримати Збройні Сили України.
Окрему небезпеку становлять новітні технології імітації особистості, зокрема аудіо- та відеодипфейки на основі штучного інтелекту. Зловмисники перехоплюють короткі голосові повідомлення користувачів у соцмережах або телефонують, після чого за допомогою нейромереж здатні згенерувати ідеальну копію голосу будь-якого керівника підприємства, родича чи близького друга. Людина отримує у месенджері термінове аудіоповідомлення нібито від директора компанії з вимогою перерахувати кошти на «термінову закупівлю обладнання для офісу» або від дитини, яка плаче і просить грошей через нібито скоєну аварію. На тлі емоційного шоку жертва часто виконує інструкції, не перевіряючи інформацію через альтернативні канали зв’язку.
Окрім цього, залишаються актуальними класичні комбінації з псевдосиловиками та працівниками служби безпеки банків. Шахраї телефонують і залякують громадян тим, що їхні рахунки нібито під загрозою несанкціонованого списання, переконуючи встановити на смартфон сторонні програми віддаленого доступу. Під виглядом «порятунку заощаджень» вони змушують самостійно переказувати гроші на нові «резервні рахунки», які насправді повністю контролюються шахраями.
Щоб гарантовано уникнути всіх перелічених пасток і захистити власні активи в умовах сучасних кіберризиків, профільні фахівці радять дотримуватися жорсткого набору захисних правил. По-перше, категорично заборонено переходити за сумнівними посиланнями у повідомленнях, що обіцяють легкий заробіток, виплати чи призи. По-друге, слід обов’язково звернутися до свого мобільного оператора та пройти процедуру ідентифікації особи (прив’язати номер до паспорта), а також встановити заборону на дистанційну заміну чи перевипуск сім-карти без особистої присутності. По-третє, перед здійсненням будь-яких благодійних внесків необхідно перевіряти реквізити виключно на офіційних вебресурсах перевірених фондів, а не за посиланнями з рекламних оголошень у соцмережах. По-четверте, доцільно запровадити у родині секретне кодове слово для перевірки будь-яких екстрених фінансових прохань, які надходять голосом від близьких. За найменшої підозри на шахрайство чи після розголошення конфіденційних даних слід негайно заблокувати картки через мобільний банкінг, звернутися на гарячу лінію Національного банку України за номером 1534 та залишити офіційну заяву на сайті Департаменту Кіберполіції.
Усвідомлення того, що будь-який терміновий заклик до негайного переказу коштів чи передачі кодів із смс – це завжди гра маніпуляторів, дозволяє вберегти не лише гаманець, а й ментальне здоров’я. За найменшої підозри слід негайно переривати будь-який контакт, самостійно зв’язуватися з банком та фіксувати правопорушення через офіційну електронну форму кіберполіції, адже протистояти системному тиску можна лише холодним розрахунком і взаємною підтримкою близьких.
