Четвер, 19 Листопада, 2026
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
Заради світлої пам’яті про сина Оксана Семчук продовжує робити все, щоб наша Перемога була ближчою. Фото: Суспільне.Івано-Франківськ.

Заради світлої пам’яті про сина Оксана Семчук продовжує робити все, щоб наша Перемога була ближчою. Фото: Суспільне.Івано-Франківськ.

«Смак дому» – для наших Захисників. У пам’ять – про сина

«Я думала, що для мене війна вже закінчилася. Але зрозуміла: треба жити достойно і допомагати»

Автор: Волкова Світлана
18.11.2026
в Суспільство
0
Поширити

Хіба міг хтось із нас уявити, що час, який ми прожили до того, як рашисти вирішили поділити наше життя на «до» і «після», був найщасливішим… Той час – найрадісніший і найсвітліший – був і в родини Семчуків. Оксана разом із чоловіком допомагали стати на ноги синам Василю та Миколі, підростала донечка Христинка. Мешкали у Верховині, на мальовничій Івано-Франківщині.

«Ми були звичайною сім’єю, – почала свою історію жінка. – Дбали про дітей, будували майбутнє, часто їздили за кордон, щоб заробити. Мріяли, планували, надіялися… Доки не настав ранок 24 лютого 2022 року. Мій чоловік і старший син Василь одразу пішли добровольцями. Чоловік – у наше ТрО. А син обрав підрозділ Нацгвардії імені Івана Богуна «Червона Калина». Я з молодшими виїхала за кордон. На той час Миколці було 17, а донечці – 13. Хотіла, щоб син отримав там освіту. Але в липні, коли йому виповнилося 18 років, він категорично відмовився залишатися. Інтенсивно тренувався, бігав. І слухати нікого не хотів. Наприкінці вересня, коли прийшла з роботи, сумки вже були складені, і ми вимушені були повертатися».

Вам також може сподобатися

На фото: Роман Денисенко з дитинства любив тварин, навіть із окопів надіслав дружині свою світлину з чотирилапим. Фото з домашнього архіву.

Син у сні матері розповів про свій останній день

19.11.2026
На фото: Марко Мельник – автор і упорядник книг: «Жадання фронту» (під військовим позивним «Вирій», «Біохакінг», «Кодекс Да Вінчі», «Ти під контролем. Кібербезпека та цифрова гігієна під час війни». Фото надане співрозмовником.

У Київ повернувся в день, коли на Майдані били студентів

18.11.2026

«Він казав: «Я вирішив захищати свою країну. Але хочу захищати її з найкращими. Хочу в «Азов». Там дуже складний відбір», – згадує Оксана Семчук. – Він тренувався зранку і ввечері. Навіть зробив собі дерев’яну штангу, бо дуже поспішав. У наплічник поставив бутиль з водою і 50-60 разів з ним віджимався. Готувала йому їжу, щоб білків було більше».

Заявку на вступ до «Азову» Микола подав через інтернет. А коли отримав повідомлення їхати на співбесіду, серце матері не хотіло відпускати дитину. Навіть радилася з чоловіком, який на той час вже воював на Донеччині. І старший брат, який не з чужих слів знав про військові будні, відмовляв молодшого йти на війну. Але хлопця не спинили ні вмовляння рідних, ані сльози неньки. У липні 2023 року пройшов у столиці співбесіду, повернувся додому, посилено тренувався та чекав на збори. Своє 19-ліття Микола зустрів уже на полігоні, де проходив військовий вишкіл. Це було 21 липня.

«Коли підготовка закінчилася, чоловік якраз отримав відпустку та поїхав до Миколки в Київ, – розповідає мама. – Я дуже шкодую, що тоді не поїхала з ним. Думала, що ще матиму змогу зустрітися з сином. Він передав список, що потрібно купити. І запевнив, що їх переведуть на другий полігон десь на Львівщину, що ще довго навчатися буде. Через тиждень чоловік приїхав додому, а Коля зателефонував і повідомив, що їде на схід, під Кремінну».

Наприкінці жовтня 2023 року підрозділ Миколи заступив на позиції поблизу Кремінної на Луганщині. «Ми з донечкою часто готували і надсилали посилки усім трьом. Накладали в тачку ящики і везли їх на пошту. Жили від дзвінка до дзвінка. Прокидаєшся вранці, дивишся: хто в мережі – до того й телефонували чи писали.

Коли Миколка сказав, що будуть заходити в Серебрянський ліс, ми відкрили збір і купили для нього і побратимів машину. Бо він попросив допомагати не лише йому, а волонтери там бували рідко. Разом з автомобілем тоді повезли дуже багато їжі. Закрили близько 600 банок м’ясного, але в склі. А коли хлопці були на позиціях, до них не було як заїхати, завезти ті банки. Скидати ж з дронів скло – не вихід. Трохи доставляли вночі. Але того не вистачало, бійці були дуже голодні… З усіх 33 днів на позиції один раз Миколку вивезли на три дні. Він мав контузію, була температура під сорок. Потім сказав, що йому легше і треба повертатися до хлопців. Я йому: «Як? Ти ж хворий». Син відповів: «Мамо, ти нічого не розумієш».

Востаннє мама з сином спілкувалася 27 листопада 2023 року. Він запевняв, що вони вже виходять з позиції, що все добре. Через три дні Оксана ховала свого тата. «Розумієте, того дня навіть нічого не відчула. Не підказало серце, що сталося непоправне. Ми приїхали з похорону. Я кажу своєму чоловікові: «Колічка чомусь не телефонував. Треба його завтра набрати. Якщо не буде брати трубку – телефонувати до командира». І наступного дня до мене прийшли з ТЦК. У мене два сини були тоді на війні: Вася служив на Запорізькому напрямку, Микола – на Лиманському. Не знаю, для чого, але я просто запитала: хто? Хоча будь-яка відповідь, яку б вони сказали… Це мої діти», – каже жінка.

Вночі 30 листопада Микола Семчук з побратимами вже мали виходити. Зайшла друга рота. Це було останнє завдання – забрати боєкомплект. Але потрапили під мінометний обстріл. Микола загинув на місці з побратимом Нікітою Засядьком. Це сталося в селі Діброва Сіверськодонецького району Луганської області. Спочатку винести їх із лісу не було можливості. Але за кілька днів товариші таки зробили це. Через тиждень «Святий» – такий позивний був у Миколи Семчука – назавжди повернувся додому. Попрощатися з братом з фронту приїхав Василь. Тато звільнився зі служби ще в жовтні. А на початку 2024-го військову форму скинув і старший син Оксани.

Життя для жінки наче зупинилося. Втратило сенс сьогодення. Невимовний біль і розпач від втрати дитини терзав змучену душу. Здавалося, з цього замкненого кола вже ніколи не вирватися… «Торік перед Різдвом я поширювала щось в інтернеті про Миколку. І мені його товариш надіслав коротеньке відео, де на позиції мій син ділиться з побратимом шматочком сира, хлібом. Я передивилася і… мене накрило. Я не змогла зготувати вечерю на Святий вечір, ми не змогли сісти за стіл, бо мені постійно хотілося плакати. І багато думала: для чого мене Бог лишив на цій землі без дитини? Значить, щось я маю робити таке, щоб це було потрібно. Якось в інтернеті натрапила на приготування їжі у реторт-пакетах. У нас у Верховині про них ще ніхто не чув і не бачив про таке.

Я замовила ці пакети, маленький автоклав, машинку для пайки. І приготувала вдома 35 порцій гречки, 35 порцій борщу. Взяла кілька і пішла до нашої адміністрації показати. Розповіла, що така їжа дуже довго зберігається, пакети легкі, не б’ються, їх можна скидати на позиції з дронів, легко розігрівати. І вони кажуть: «Так, це добре». І допомогли.

Спочатку готували в мене вдома, але місця для семи-восьми жінок щодня було замало. І ми знайшли просторе приміщення у Верховині – раніше там розміщувалася церква московського патріархату. Тепер готуємо там і документи на будівлю переоформляємо», – поділилася Оксана Семчук.

У березні цього року жінка зареєструвала громадську організацію «Смак дому». Щодня вона та дружини, матері, сестри військових готують близько 200 реторт-пакетів для хлопців. Допомагають й інші рідні Захисників, які готують їжу в себе вдома, лише привозять для вакуумації .

«Цих 550-580 грамів – це добра миска їжі. Одній людині вистачає поїсти. Крім того, це звичайна домашня їжа, не сублімована. Нічого сюди більше додавати не треба. Просто розігріти у каструльці з водою або на пательні і їсти», – пояснює Оксана Семчук.

Нині волонтери готують повноцінні страви: гречку з тюфтельками й підливою, горох із м’ясом, голубці, борщ тощо. Їжу фасують у чотиришарові реторт-пакети. Вага однієї порції в середньому складає 550-600 грамів. Після цього пакети стерилізують в автоклаві під високим тиском та температурою.

На кожен пакет наклеюють етикетки з назвою страви та надписом: «Смак дому. Зроблено у Верховині».

«Я дуже задоволена. З кожною таким упакованням я уявляю, як хтось там на холоді відкриє цей пакетик «Смак дому».  Напевно, людині буде приємно. Це дуже мотивує, – зізнається жінка. – Допомагають нам мешканці Верховини. І фінансово, іноді руками. Дуже нас підтримує місцева освіта. Можемо в будь-яку школу звернутися, щоб зібралися для військових чи коштами, чи солодощами… У першу чергу нашу їжу надсилаємо гуцулам. Завжди – азовцям, побратимам сина. Відправлення робимо майже щодня. На адреси, які дають військові», – додає волонтерка.

Микола Семчук мав позивний «Святий». Після загибелі сина Оксана зробила на руці татуювання з написом: «Святий житиме вічно».

«Якось син сказав, що хоче набити татуювання. Але не встиг. Я подумала, що хочу зробити тату, щоб воно нагадувало про сина. Тоді я пошукала в інтернеті зображення солдата зі зброєю у вигляді ангела, додала емблему «Азову» і псевдо сина. Йому було 19 років. Він жодної сигарети не викурив, алкоголь не вживав, спортом займався. Він не мав дівчини. Він нічого не встиг у своєму житті. Він пішов від нас, як святий. Не встиг згрішити в цьому світі», – не може змиритися з важкою втратою мати. І заради світлої пам’яті про сина продовжує робити все, щоб наша Перемога була ближчою. Якщо хтось має можливість і бажання фінансово допомогти волонтерській справі Оксани Семчук, додаємо номер її банківської картки: 4149499070661952 Семчук Оксана ПриватБанк

17
Теги: ВерховинаволонтеркаІвано-ФранківщинаСемчук МиколаСемчук ОксанаСмак дому
Волкова Світлана

Волкова Світлана

Рекомендовані історії

На фото: Роман Денисенко з дитинства любив тварин, навіть із окопів надіслав дружині свою світлину з чотирилапим. Фото з домашнього архіву.

Син у сні матері розповів про свій останній день

Автор: Волкова Світлана
19.11.2026
0

Молодший сержант Роман Денисенко народився 21 липня 1978 року в Харкові. Його мама Анастасія Іванівна та батько Василь Михайлович багато...

На фото: Марко Мельник – автор і упорядник книг: «Жадання фронту» (під військовим позивним «Вирій», «Біохакінг», «Кодекс Да Вінчі», «Ти під контролем. Кібербезпека та цифрова гігієна під час війни». Фото надане співрозмовником.

У Київ повернувся в день, коли на Майдані били студентів

Автор: Волкова Світлана
18.11.2026
0

Активну громадянську позицію криворіжець Марко Мельник мав ще з юності. У студентські роки, навчаючись на факультетах економічної кібернетики та менеджменту...

В разі звернення до суду слід подати відповідний документ процесуального характеру. Фото: pixabay.com

Як виправити помилку в документі

Автор: Admin
17.11.2026
0

Інколи громадяни знаходять помилку у своїх документах або це виявляють працівники тих чи інших установ. Таку ситуацію могли спричинити, зокрема,...

Фото ілюстративне: pixabay.com

А назустріч летіла… темрява

Автор: Волкова Світлана
15.11.2026
0

Старий мотоцикл «ІЖ Планета» бурчав, як ситий, але роздратований звір. Макс міцніше стиснув кермо, відчуваючи кожну вибоїну збитого асфальту, який...

Наступна публікація
Кури не дуже пристосовані до морозів, тож у зимову пору необхідно добре дбати про них, забезпечити такі умови, щоб навесні одержати повноцінні інкубаційні яйця, а з них вивести життєздатних курчат. Фото: pixabay.com

Зима – серйозне випробовування для свійської птиці

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів

Рекомендоване

Важливо розуміти, що підвищення для кожного пенсіонера є індивідуальним, оскільки визначається з урахуванням індивідуальних показників (коефіцієнтів страхового стажу і заробітку) та доплат до встановлених законодавством мінімальних розмірів, які є складовими пенсійної виплати. Фото: cdn.prod.website-files.com

Нюанси індексації пенсій з 1 березня

19.03.2026
На фото: Сергій Блохін загинув 28 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі Авдіївки. Фото з домашнього архіву.

Двадцять один день в Авдіївці

09.05.2026
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Фото: pixabay.com

    Мальва рятує від багатьох хвороб

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Чим відрізняється пляцок від торта

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Фото: pixabay.com

Мальва рятує від багатьох хвороб

08.08.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

03.04.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Повернути втрачений голос

Повернути втрачений голос

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
На фото: Роман Денисенко з дитинства любив тварин, навіть із окопів надіслав дружині свою світлину з чотирилапим. Фото з домашнього архіву.

Син у сні матері розповів про свій останній день

19.11.2026
Фото згенероване ШІ

Охоронниця нічного спокою і снів

19.11.2026
Кури не дуже пристосовані до морозів, тож у зимову пору необхідно добре дбати про них, забезпечити такі умови, щоб навесні одержати повноцінні інкубаційні яйця, а з них вивести життєздатних курчат. Фото: pixabay.com

Зима – серйозне випробовування для свійської птиці

19.11.2026
Заради світлої пам’яті про сина Оксана Семчук продовжує робити все, щоб наша Перемога була ближчою. Фото: Суспільне.Івано-Франківськ.

«Смак дому» – для наших Захисників. У пам’ять – про сина

18.11.2026

Архів

  • Листопад 2026 (45)
  • Жовтень 2026 (78)
  • Вересень 2026 (69)
  • Серпень 2026 (71)
  • Липень 2026 (89)
  • Червень 2026 (71)
  • Травень 2026 (77)
  • Квітень 2026 (71)
  • Березень 2026 (70)
  • Лютий 2026 (62)
  • Січень 2026 (46)
  • Грудень 2025 (56)
  • Листопад 2025 (59)
  • Жовтень 2025 (51)
  • Вересень 2025 (46)
  • Серпень 2025 (43)
  • Липень 2025 (50)
  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (51)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

АНРВУ: Асоціація Незалежні Регіональні Видавці України

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

АНРВУ: Асоціація Незалежні Регіональні Видавці України
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz