Вам також може сподобатися
Знищення майже трьох десятків військових кораблів, мінування акваторії, потужні удари по портовій інфраструктурі та знищення греблі Каховської ГЕС. Понад два роки російське повномасштабне вторгнення триває не тільки на суші, а й у Чорному морі. Супутникові знімки свідчать про нафтові плями, що розливаються морем, а уламки затонулих військових кораблів можуть стати постійним джерелом забруднення. Як велика війна впливає на екологію моря, досліджували Nikcenter та партнери.
Як виживають цивільні у прибережних містечках України
Невеличке прибережне місто Очаків розташоване між Одесою та Миколаєвом. У перші години повномасштабної війни росіяни завдали по ньому потужних ракетних ударів. Під прицілом опинився військовий порт. Разом із ударом – і перші жертви. Відтоді майже щодня росіяни нещадно обстрілюють місто.
Місцевий житель Олександр Громовий присвятив своє життя вилову риби. Згодом займався промисловим виловом на траулері в океані, а близько 20 років тому разом із братом заснував бізнес. З 24 лютого 2022 року родина Олександра залишилася без єдиного джерела доходу. Через бойові дії в Чорному морі вилов риби зупинився повністю. «Зараз ми нічого не виловлюємо. Війна, все заміновано. Від вилову риби добробут нашої родини залежав на 150-200 відсотків. Зараз я і моя дружина живемо на невеличку пенсію. Це дуже складно», – розповідає чоловік.
Рибний промисел, сільське господарство і курортний бізнес – основні сфери діяльності жителів Очакова і сусідніх населених пунктів, розташованих на узбережжі. Бойові дії вплинули на життя кожного із них. «Рибний павільйон на ринку раніше, три роки тому, скажімо, нараховував десь близько півтора десятки підприємців. Зараз там працює дві людини. Проходять за день троє, пʼятеро, десятеро покупців. Торгівлі майже немає», – ділиться Олександр.
Рашисти завдають артилерійських ударів по Очакову з території Кінбурнської коси, що є частиною Чорноморського біосферного заповідника і національного природного парку «Білобережжя Святослава». Унікальну піщану косу, яка частково розділяє Чорне море і Дніпровсько-Бузький лиман, росіяни перетворили на склад боєприпасів та місце розташування військової техніки. Лише за перший рік повномасштабної війни, за повідомленням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, тут зафіксували 131 пожежу на понад пʼяти тисячах гектарів території.
«Наш рідний Кінбурн, край дельфінів та пеліканів, гине від полумʼя. Там йдуть запеклі бої та вирують пожежі, які вже знищили понад 70 відсотків лісів та ґрунтопокривних рослин. Гинуть тварини, червонокнижні рослини. Пожежі добираються до осель та загрожують життю місцевих жителів. Прозоре море чорніє від попелу», – так влітку 2022 року війну на Кінбурнському півострові описували місцеві жителі, які власноруч гасили масштабні пожежі.
Злочин проти природи і людей
В ніч проти 6 червня 2023 року російські військові підірвали греблю Каховської гідроелектростанції, вчинивши безпрецедентний злочин проти екології. Велика вода рушила на населені пункти Херсонської області, знищуючи все на своєму шляху.
Вже за два дні, 8 червня, узбережжя Чорного моря в Одесі перетворилося на сміттєзвалище. Будматеріали, бруд, сміття – все це принесло потоком прісної води з Херсонщини. За даними Інституту морської біології Національної академії наук України, протягом перших 5-6 діб після підриву греблі на узбережжі Одеси спостерігалася гостра токсичність морської води. Директорка Інституту Галина Мінічева пригадує, як вже у перші дні разом з колегами фіксувала наслідки російського теракту для Чорного моря. «Протягом перших десяти днів це було божевілля. Всі ці плаваючі острови, всі ці прісноводні організми. Близько тижня на 1,5-2 метра у морі стояла прісна вода, це призвело до загибелі деяких організмів. Досі є проблеми (повʼязані зі знищенням ГЕС –ред.) і будуть ще колосальний період часу», – каже Галина Мінічева.
Влітку 2023 року в Україні відбулася конференція за участі вітчизняних та міжнародних науковців, присвячена впливу руйнування Каховського водосховища на екологію та економіку Північного Причорноморʼя. Думки експертів з приводу перспективи відбудови ГЕС розділилися, проте всі відзначають руйнівні наслідки вчиненого росіянами теракту. «Підірвавши Каховську ГЕС, росіяни спричинили безпрецедентну екологічну катастрофу у Північному Причорномор’ї. Було порушено низку міжнародних угод, стандартів, правил. Дії окупантів підпадають під ознаку злочину екоциду. Зруйноване середовище існування і знищені риби, молюски, птахи, тварини, затоплено і підтоплено низку населених пунктів, порушено водопостачання, забруднено води Дніпра і Чорного моря та їх прибережні території. Забруднено та засмічено значні території, які були затоплені. Спровоковано зміну клімату постраждалої території через збільшення відкритих ділянок суші і зменшення площі водної поверхні», – охарактеризувала російський теракт науковиця Інституту ґрунтознавства та агрохімії Марина Захарова.
Російський флот у Чорному морі
Присутність російських військових кораблів у Чорному морі, поблизу українського узбережжя, була зафіксована ще до повномасштабного вторгнення. Співробітники національного природного парку «Тузлівські лимани» – єдиного нацпарку півдня України, що не був окупований росіянами, спостерігали збільшення концентрації російських військових сил. «Перед початком війни, за два тижні, в цій частині акваторії вже було дуже багато рашистів. Тут були підводні і надводні човни. Вони вночі підходили дуже близько, використовували сонари – системи гідролокаторів на підводних човнах і військових кораблях, які вражають дельфінів», – розповідає керівник наукового департаменту природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв.
Після початку повномасштабного вторгнення науковці регулярно спостерігають тіла загиблих дельфінів, яких викидає на узбережжя у «Тузлівських лиманах». Раніше на всій ділянці берега протяжністю у 44 кілометри знаходили в середньому трьох загиблих дельфінів протягом року. Так, за оцінками науковців, у Чорному морі загинуло щонайменше 50 тисяч китоподібних від початку вторгнення до деокупації острова Зміїного 30 червня 2022 року.
За словами Івана Русєва, найбільшої шкоди морським організмам, як і морю загалом, завдають активні бойові дії. «Острів Зміїний розташований за 50 кілометрів від нас. І в будинку, де працюють інспектори, під час деокупації Зміїного було дуже потужне бомбардування. Наш будиночок тремтів від вибухів. Тому, коли ми кажемо про дельфінів, вони відчувають це в морі більш чуттєво, у воді вдвічі-втричі швидший і потужніший звук. Коли деокупували Зміїний, було багато загиблих дельфінів. У той же час деокуповували так звані «вишки Бойка», і вони горіли до останнього, до літа минулого року», – каже науковець.
За оцінками Військово-морських сил ЗСУ, на початок повномасштабного вторгнення Чорноморський флот рф налічував близько 80 бойових одиниць. У лютому 2024-го ця кількість вже суттєво зменшилась: 26 одиниць вже знищено, ще 15 – серйозно пошкоджено. Частина уражених російських кораблів, що становили загрозу для українців і атакували мирні міста, затонула. Найвідоміший з них – знищений крейсер «москва». Уламки цього крейсера, як йдеться в спільному звіті Обсерваторії конфліктів та довкілля і Екологічної мережі «Зой», ймовірно, стануть джерелом забруднення моря.
Значні нафтові плями у Чорному морі були помічені після ударів Сил оборони України по так званих «вишках Бойка» – бурових газовидобувних платформах. Їх росія використовувала для відстежування надводної обстановки в акваторії Чорного моря. Після потужного українського удару по платформах влітку 2022-го, розповідають науковці «Тузлівських лиманів», за тим, як вони палають, спостерігали протягом року.
Удари по інфраструктурі і хімічне забруднення моря
«Кожна знищена техніка, яка опиняється у морі, завдає непоправної шкоди. Удари по портах і терміналах – також. У морі опиняється багато нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів. Після підриву ГЕС були затоплені скотомогильники, кладовища тощо – все це опинилося в морі. У Затоці на Одещині у воді виявили збудники кишкових інфекцій. Заміновані узбережжя і Кінбурнська коса. Частина Чорного моря, що припадає на Україну та Румунію, має надважливе значення для відтворення морських видів, тому вплив на море буде непоправний», – узагальнює заступник голови Національного екологічного центру України Олег Деркач.
Удари по портовій інфраструктурі України почалися з першого дня повномасштабної війни і тривають досі. Ворожої атаки зазнавали порти Одещини та Миколаївщини з українським збіжжям. 4 червня 2022 року росіяни завдали потужного ракетного удару по порту «Ніка-Тера» у Миколаєві – другому за величиною зерновому терміналу України. Попри зусилля рятувальників, пожежу гасили щонайменше протягом доби.
Ціллю окупантів ставав і термінал «Евері», розташований у Миколаєві. На обʼєкті перевантажують і очищають олію, яка згодом відвантажується на морські судна через причали Миколаївського морського торговельного порту. Термінал має потужність постійного зберігання 160 тисяч тонн і може перевантажувати на експорт 1,5 мільйона тонн олії на рік. Протягом 2022 року «Евері» щонайменше двічі перебував під російським ударом.
Після жовтневої атаки на резервуари в терміналі «Евері» олія розтікалася прилеглими вулицями і, зрештою, потрапила у каналізацію. Незабаром супутникові знімки зафіксували перший викид цього забруднення з гавані суднобудівного заводу «Нібулон» у Бузький лиман – залив у Північній частині Чорного моря.
Екологи відзначають: війна призводить до масштабного забруднення Чорного моря, яке і раніше вважалося найбільш забрудненим. Через повномасштабне вторгнення росіян в Україну йдеться про шумове, хімічне, нафтове і радіаційне забруднення, особливо в Північно-Західній частині Чорного моря. Дії росіян у Чорному морі класифікують як екоцид. Наукові співробітники багато працюють із правоохоронцями, документуючи злочини росіян, розробляють методику доведення шкоди для екології, щоб притягнути їх до відповідальності на міжнародному рівні.
«Ми відпрацьовуємо на міжнародному рівні методику, яка дозволить нам в подальшому оцінити всю цю шкоду і потім оцінити завдані збитки цієї шкоди для того, щоб представити це на міжнародному суді. По кожному з випадків відкривається окрема кримінальна справа, до якої залучаються органи поліції, прокуратури, СБУ, різні фахівці та експерти. Ми говоримо про екоцид – умисне завдання шкоди природному середовищу. Це не випадковість, ні, це спрямоване, умисне завдання шкоди природному середовищу», – запевняє директор Науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря» Віктор Коморін.
Екологи вважають, що росія має понести покарання і за недотримання підписаних нею документів, зокрема, Конвенції про захист Чорного моря, і за умисну шкоду, якої завдає екології України.
Олег Оганов, Олеся Борейко, Миколаївський центр журналістських розслідувань Nikcenter.
