Середа, 11 Лютого, 2026
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
  • Вхід
Логотип Сімейної газети
Немає результатів
Переглянути всі матеріали
Я віддзеркалюю те, що мене оточує. Це і є основою творчості, каже Юлія Романуша. Фото з домашнього архіву.

Я віддзеркалюю те, що мене оточує. Це і є основою творчості, каже Юлія Романуша. Фото з домашнього архіву.

Рідному Бахмуту присвятила вже чотири пісні

Юлія Романуша втратила свій дім, з родиною знайшла прихисток на Кіровоградщині, продовжує працювати зі студентами та надихає українців своєю творчістю

Автор: Волкова Світлана
11.02.2026
в Життєві історії, Суспільство
0
Поширити

З дитинства вона любила римувати з дідусем. Нехитрі віршики складала її бабуся. Тож, мабуть, ця творча енергетика згодом передалася й онучці. А коли серце жило тривогою за рідний дім, який нищив ворог, щодня рідна країна боролася і продовжує боротися за виживання, Юлія Романуша взялася за олівець, щоб усі думки, які кружляли в голові, врешті лягли рядками на папері…

«Все моє дитинство та юність, студентські роки та початок трудової діяльності проминули в найкращому місті – Бахмуті, – почала свою історію Юлія. – Здобувши вищу освіту, залишилася викладати в рідному інституті, що діяв у складі Української інженерно-педагогічної академії. Згодом захистила кандидатську дисертацію і обійняла посаду доцента на кафедрі економіки підприємств та менеджменту».

Вам також може сподобатися

Найбільше їй хотілося повернутися туди, де найбільшою втратою був телефон (Фото: pixabay)

Безшумно падав сніг і спогади будив

11.02.2026
Війна відміряла Андрію Кирстюку лиш 28

Пішов до Боженьки дідусь. І скоро за ним – татусь

10.02.2026

Вперше війна прийшла у Бахмут в 2014-му. На той час місто мало назву Артемівськ. Дім, в якому мешкала жінка з родиною, був на околиці, звідки добре було чути вибухи. Тимчасовій окупації передували проросійські мітинги та акції сепаратистів. Проте спроба надовго захопити владу прихильниками «русского міра» не вдалася. Українські війська звільнили місто 6 липня 2014 року, перервавши спробу від’єднання за допомогою так званого референдуму.

«Спочатку ми навіть не дуже зрозуміли, що відбувається. Було відносно спокійно. Звичайно, ні на який референдум ми не ходили. А після того як окупантів вигнали з міста, життя повернулося у майже звичний ритм. Але війна щоразу нагадувала про себе: у лютому 2015 року снаряд прилетів у шкільне подвір’я – загинули люди. Все частіше у Бахмуті шукали прихистку жителі Донецька, Горлівки. Почали збирати речі для переселенців. Але згодом ситуація стабілізувалася, люди з окупованих територій почали будувати життя у Бахмуті: купували житло, відкривали бізнес, створювали сім’ї», – пригадує Юлія. У липні 2021 року вона також придбала будинок, в якому до початку повномасштабного вторгнення встигла частково зробити ремонт…

Розмови про те, що ситуація може загостритися ще більше, ходили серед містян ще до початку 2022 року. Проте мало хто з місцевих вірив у це. «Коли вдосвіта мені зателефонувала подруга і повідомила, що почалася війна, я лише відмахнулася. Яка війна? Але невдовзі почула вибухи. Потім зв’язалася з батьками. І весь час дивилася новини, чекала, що от-от повідомлять, що це жахіття скінчилося… Але добрих новин не було. З перших днів у Бахмуті організували пункти прийому крові. До них стояли величезні черги бажаючих долучитися. З’являлися групи в інтернеті, де люди просили про допомогу або запитували, чим допомогти.

Перші думки про виїзд з’явилися, коли в батьків, які мешкали поблизу військової частини, вибуховою хвилею повибивало вікна у під’їзді. Проте ми не наважувалися попрощатися з домом. Але все більше усвідомлювали, що важке рішення таки доведеться ухвалювати: все частіше будинок здригався від потужних обстрілів. Місто почало вмирати: закривався бізнес, у магазинах були переважно цукерки і вода, банкомати не видавали гроші, на вулицях ставало все менше людей. І найжахливіше було, коли дізнавалися про загибель знайомих… Не витримувала психіка».

З нехитрими пожитками та собакою 8 квітня 2022 року Юлія з родиною виїхала до Кропивницького. Знайомі допомогли орендувати житло. Їхали, як і багато людей зі сходу – на два тижні…«Відтоді вже двічі переїжджали. Врешті оселилися в маленькому селі у Кропивницькому районі. Волонтери допомогли вивезти з Бахмута наших котів. Я продовжую викладати дистанційно», – поділилася буднями жінка.

Усі хвилювання, отриманий досвід, реалії війни поступово накопичувалися і врешті влітку минулого року оформилися у вірші. Юлія і раніше, ще до бойових дій, практикувала віршування для знайомих і рідних: писала щирі рядки привітань, присвячувала їх різним гарним подіям…

«Я мусила дати вихід своїм емоціям, – каже жінка. – Якісь поетичні уривки довго кружляли в голові. Так народився перший вірш «Голос миру». Його одразу оформила музично, бо за рік до того здобула навички роботи з технологіями штучного інтелекту. Відтоді наче прокинулася творчо: випустила близько 30 пісень».

Торік у вересні світ побачила пісня «З Бахмутом у серці». Вона вперше пролунала на дні міста і стала його своєрідним гімном. А пісня «Дитинство під небом війни» пройшла цікавий шлях. Спочатку її виконала нейромережа, потім її виконання сестрами Катериною та Анастасією Івановими на дні міста Бахмута у Києві зацікавило начальника та художнього керівника Заслуженого академічного зразково-показового оркестру Збройних сил України – полковника Ігоря Биковського. Він запропонував співпрацю Ірині Булгаковій – начальниці управління культури Бахмутської міської ради. На цьому етапі пісня стала оживати ще більше, бо отримала можливість бути почутою на такому високому рівні. У підсумку ідею пісні втілено у виконанні хору учнів Бахмутської школи мистецтв у супроводі оркестру Збройних сил України та презентовано у вигляді кліпу 20 листопада, у Міжнародний день захисту дітей, у Національному музеї історії України у Другій світовій війні у Києві. Створений кліп надто чіпляє за живе, бо, на жаль, в таких реаліях ми живемо нині в Україні…

«Здебільшого я не планую писати щось конкретне – ідея народжується сама. Просто потрібно сісти і одразу ж записати рядки, щоб не забути. До прикладу, вірш про Бахмут народився… в маршрутці. Я не маю музичної освіти, не вмію співати, але йду за своїми відчуттями. Найбільше на створення пісень надихають наші люди, які, попри всі труднощі, не здаються. Є у мене й твори для гарного настрою – про магію кави…

Їх багато. Вони всі – як діти. Кожна зі своїм характером. Є про новорічні мрії. Звісно, і там про мир я пишу… Є про улюблене місце у Кропивницькому – про дендропарк, це моє місце сили… Всі пісні випускаю офіційно, вони потрапляють до міжнародних музичних платформ, є у вільному доступі для всіх, хто бажає їх послухати.

Наприклад, пісню про маленьке село Вільне Соколівської сільської громади вже почули навіть у Нідерландах. «Сильні люди», «Місця сили», «На хвилинку, люди…» – тут філософська тема цінності життя. Не випустила ще, але вже готова пісня про жіночу силу… Також є пісня про любов собаки до господаря, – обожнюю свого спаніеля Адель… У мене так: що надихає або болить у суспільстві на цей час – те і стає темою пісні. Я віддзеркалюю те, що мене оточує. Це і є основою творчості». На завершення нашої розмови Юлія пообіцяла неодмінно написати найкращу свою пісню. Звичайно, присвячену Перемозі України.

7
Теги: БахмутВПОКропивницькийпоетесаРомануша Юліятворчість
Волкова Світлана

Волкова Світлана

Рекомендовані історії

Найбільше їй хотілося повернутися туди, де найбільшою втратою був телефон (Фото: pixabay)

Безшумно падав сніг і спогади будив

Автор: Садомська Леся
11.02.2026
0

Цьогорічна зима, що так щедро й незвично сипле снігом та випробовує морозом, попри постійні відключення електрики, діє на більшість українців,...

Війна відміряла Андрію Кирстюку лиш 28

Пішов до Боженьки дідусь. І скоро за ним – татусь

Автор: Садомська Леся
10.02.2026
0

Остання телефонна розмова молодого закоханого щасливого буковинського подружжя, яке виховувало маленьку донечку, відбулася 28 липня 2024 року. «Наберу за п’ять...

За умови достатньої кількості електроенергії та вцілілих шляхів у системі район чи будинок може навіть не помітити, що основна підстанція вийшла з ладу. Ключовий принцип полягає в тому, що електроенергія завжди тече найкоротшим доступним шляхом. Фото ілюстративне pixabay.com

Українська електроенергія: де береться і як розподіляється

Автор: Лісова Світлана
10.02.2026
0

Основну кількість енергії в Україні генерують три типи електростанцій: ТЕС, АЕС і ГЕС. Кожна з них використовує первинну енергію (тепло,...

Олексій Павлюкович гордо доєднався до лав "Азову", аби захищати родину й країну від ворога

«Все добре. Без зв’язку. З’явиться – наберу»

Автор: Садомська Леся
09.02.2026
0

«Святий Олексій народився», – підсумував нелегкі пологи лікар. Це було в Дніпрі, 30 березня, на теплого Олекси, 1996-го. Батьки, хоч...

Підписатися
Увійти
Сповістити про
guest

guest

0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі

Рекомендоване

Замість білої фати зодягла війна нареченій чорну хустину

«Дружиною стати мені не судилося – війна залишила вдовою»

02.09.2024
На фото: За допомогу військовим Лідії Мацюцькій грамоту вручив Андрій Лозовий. Фото з домашнього архіву Лідії.

«Якщо хлопці кажуть, що їм нічого не треба – це значить, що їм потрібно все»

06.03.2025
Передплатити друковані видання
  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Популярні статті

  • Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пряжене молоко можна приготувати вдома

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Пігулка, якої нема в аптеці

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • «Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • Гуска може не нестися через холод і нестачу їжі

    0 поширено
    Поширити 0 Tweet 0
  • В тренді
  • Коментарі
  • Останні
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

21.12.2023
Пряжене молоко можна приготувати вдома

Пряжене молоко можна приготувати вдома

29.03.2024
Порушення сну вдвічі підвищує ризик інфаркту й інсульту; сприяє розвитку діабету, ожиріння, гіпертонії; пришвидшує атеросклероз і підточує нервову систему. Фото: cdn.pixabay.com

Пігулка, якої нема в аптеці

19.07.2025
Усміхненим і життєрадісним Віктор назавжди залишиться в пам’яті рідних.

«Навіщо Бог забрав мого тата? Навіщо йому стільки тат?..»

16.12.2024
Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

Чому 25 грудня в Україні та світі відзначають Різдво

2
Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

Відбулася «гаряча лінія» про пенсії, субсидії та пільги (питання-відповіді)

1
Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

Другокласник Тимофій Ковалевський видав книгу казок, щоб підтримати ЗСУ

1
«Зараз потрібно приділити увагу сім’ям, родинам військових. Адже цивільні страждають більше, ніж військові», – каже Денис Дудник. Фото з архіву Дениса Дудника.

«Кожен українець має навчитися надавати психологічну допомогу»

1
Я віддзеркалюю те, що мене оточує. Це і є основою творчості, каже Юлія Романуша. Фото з домашнього архіву.

Рідному Бахмуту присвятила вже чотири пісні

11.02.2026
Найбільше їй хотілося повернутися туди, де найбільшою втратою був телефон (Фото: pixabay)

Безшумно падав сніг і спогади будив

11.02.2026
Війна відміряла Андрію Кирстюку лиш 28

Пішов до Боженьки дідусь. І скоро за ним – татусь

10.02.2026
За умови достатньої кількості електроенергії та вцілілих шляхів у системі район чи будинок може навіть не помітити, що основна підстанція вийшла з ладу. Ключовий принцип полягає в тому, що електроенергія завжди тече найкоротшим доступним шляхом. Фото ілюстративне pixabay.com

Українська електроенергія: де береться і як розподіляється

10.02.2026

Архів

  • Лютий 2026 (21)
  • Січень 2026 (46)
  • Грудень 2025 (56)
  • Листопад 2025 (59)
  • Жовтень 2025 (51)
  • Вересень 2025 (46)
  • Серпень 2025 (43)
  • Липень 2025 (50)
  • Червень 2025 (46)
  • Травень 2025 (50)
  • Квітень 2025 (57)
  • Березень 2025 (52)
  • Лютий 2025 (53)
  • Січень 2025 (57)
  • Грудень 2024 (63)
  • Листопад 2024 (46)
  • Жовтень 2024 (48)
  • Вересень 2024 (71)
  • Серпень 2024 (55)
  • Липень 2024 (55)
  • Червень 2024 (43)
  • Травень 2024 (82)
  • Квітень 2024 (163)
  • Березень 2024 (85)
  • Лютий 2024 (36)
  • Січень 2024 (25)
  • Грудень 2023 (25)
  • Листопад 2023 (3)
  • Жовтень 2023 (8)
  • Вересень 2023 (12)
  • Серпень 2023 (17)
  • Липень 2023 (6)
  • Червень 2023 (9)
  • Травень 2023 (13)
  • Квітень 2023 (4)
Логотип

© 2023 «Сімейна газета». Всі права на матеріали охороняються у відповідності до законодавства України. Будь-яке використання матеріалів сайту можливе лише за умови встановлення активного посилання на джерело в першому абзаці тексту.

Зв'язатися з нами: info@simeika.com

  • Суспільство
  • Життєві історії
  • Здоров’я
  • Новини
  • Люди
  • Домашні улюбленці
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Обійстя
  • Поради
  • Сімейне дозвілля
  • Гороскопи

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів

АНРВУ: Асоціація Незалежні Регіональні Видавці України
  • Автори та редактори сайту
  • Контакти
  • Про нас
  • Редакційна політика
  • Політика конфіденційності

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

З поверненням!

Sign In with Facebook
Sign In with Google
Або

Увійдіть до свого облікового запису нижче

Забули пароль?

Отримати свій пароль

Будь ласка, введіть своє ім'я користувача або email, щоб скинути пароль.

Увійти
  • Вхід
  • Суспільство
  • Новини
  • Сімейне дозвілля
  • Рубрики
    • Люди
    • Життєві історії
    • Здоров’я
    • Кулінарія
      • Перші страви
      • Другі страви
      • М’ясні страви
      • Салати
      • Випічка та десерти
      • Записник
      • Консервація
    • Домашні улюбленці
    • Поради
    • Обійстя
    • Краєзнавство
    • Історія
    • Гороскопи
    • Цікаво
  • Більше
    • Автори та редактори сайту
    • Контакти
    • Про нас
    • Редакційна політика

© 2023 - 2025 ТОВ «Видавництво "Є"». Усі права захищені.

wpDiscuz