Ґердани, що ніби дихають українською символікою, милі кумедні плюшеві іграшки, бісерні сережки й браслети, гаманці-монетниці, ялинкові прикраси, брелоки… Ні, ми не в магазині біжутерії. Все це творіння рук, що невпинно шукають собі заняття. І ці руки належать чернівчанці Олені Блинській. У складний нинішній час з головою зануритися у м’яку пряжу або потонути у морі барвистого бісеру може стати справжнім порятунком від тривог сьогодення. І по-справжньому творчим людям подібний порятунок вдається знаходити.
Пані Олена каже, що з нитками й гачком дружить давно і віддано. «Володію й іншими видами рукоділля, але плести гачком – моя улюблена справа», – зізнається майстриня. А от бісеров’язання полонило її творчі руки й невпинну польотом уяву впродовж останнього року, раніше саме з бісером як з сировиною для творчості не працювала. До речі, захоплення цією технікою перейняла у старшої доньки, котра плете бісером.
Вам також може сподобатися
Цікаво, що обидві Оленині доньки залюблені у рукоділля. «Старша Мартіна вміє вже більше, ніж я, – щиро тішиться успіхами доньки майстриня, – у неї виходять класні вироби з бісеру – ґердани, сережки, браслети… А молодша Сашуня захопилася в’язанням іграшок із плюшу».
Фото з архіву мастрині.
На запитання, чи важливі в цьому рукодільному ремеслі муза й натхнення, пані Олена зізнається, що так, це справді відіграє не останню роль. «Проте я так захопилася в’язанням гаманців для монет, зокрема у вигляді жабок, що зловила себе на думці, що вони мені не набридають і я від них не втомлююсь», – розповідає Олена Блинська. Звісно, є роботи, результатом виконання яких не завжди задоволена, є такі, де рукодільниця бачить, що ще є куди рости і де відточити майстерність. А є й такі, відірватися від яких буває дуже важко. Проте завжди цікаво вигадувати щось нове. Адже це хобі насамперед – задоволення власних творчих потреб. Саме за таким заняттям можна відволіктися від набридливих проблем буденності. Сідаючи працювати з м’якими пухнастими нитками чи яскравим бісером, майстриня ніби поринає в інший світ – загадковий і незвичайний, що вабить до себе спокоєм і затишком. Створені вправними руками вироби потрапляють з казкового світу в наш буденний, даруючи останньому трохи щирої радості від простих речей.
«Мої роботи – це мої маленькі радощі в цьому непростому світі, а коли вони подобаються і приносять радість ще комусь, це вдвічі приємно!» – підсумовує нехитре рукодільне правило пані Олена.
