Талановита кастинг-директорка, фотографиня, комунікаційниця 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», яка пройшла шлях від творчої дівчини з Ізмаїла до професіоналки у кіноіндустрії, працювала над відомими українськими серіалами, відкривала нові імена та вміла бачити в людях найкраще. Під час повномасштабної війни Вікторія Боброва добровільно стала до лав ЗСУ та боронила Україну.
Вікторія Боброва (позивний «Квітка») – лейтенант Збройних Сил України, офіцерка відділення комунікацій (пресофіцерка) 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», українська продюсерка, кастинг-директорка та медійниця. Вона стала 130-м медійником, який загинув унаслідок російської агресії проти України.
Вікторія «Квітка» народилася на Одещині. Дитинство та шкільні роки провела в селі Кислиця. Змалечку захоплювалася творчістю та дуже любила співати. Навчалася в училищі мистецтв і культури імені К. Ф. Данькевича.
Згодом переїхала до Києва, де прожила все своє свідоме доросле життя. Успішно закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
До початку військової служби Вікторія побудувала успішну кар’єру в українському кіно- та телевиробництві як лінійна продюсерка та кастинг-директорка. Колеги згадують її як людину з тонким відчуттям акторів і творчого процесу. Працювала над багатьма відомими проєктами.
До лав Збройних Сил України Вікторія долучилася 2024 року. Отримавши звання лейтенанта, вона стала офіцеркою відділення комунікацій у славетній 10 ОГШБр «Едельвейс».
На фронті не просто виконувала адміністративні чи журналістські обов’язки, а й супроводжувала знімальні групи на безпосередній передовій, готувала матеріали про бійців; брала участь у створенні документального фільму «Воїни гір», присвяченого її рідній бригаді.
У серпні 2025 року під час артилерійського обстрілу ворога «Квітка» проявила мужність – надала першу медичну допомогу пораненому побратиму та успішно евакуювала його з-під вогню.
Вікторія Боброва загинула 23 квітня 2026 року під час виконання службових обов’язків та бойових завдань на Харківщині. Трагедія сталася під час оперативного забезпечення комунікацій у районі виконання завдань бригади.
Поховали Захисницю на Байковому кладовищі.
У червні 2026 року указом Президента України Володимира Зеленського з нагоди Дня журналіста лейтенантку Вікторію Боброву було посмертно нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня за її вагомий внесок у висвітлення правди про війну та мужність. «Сьогодні втрачаю доньку, мою гордість, мою опору… Вона завжди казала: «Мамо, нема чужих людей. Вони всі мої люди». Коли була в сфері кіно, вона казала: «Мої актори». Коли пішла у військо, вона казала: «Мої хлопці», – зізналася мати Вікторії під час прощання на Майдані.


















