Якщо виробництво молока у промисловому сегменті зростає, натомість господарства населення поступово полишають цю справу. Причина лежить на поверхні – тримати худобу людям із року в рік дедалі важче. Щоб дізнатись про це детальніше, з перших вуст, розмовляємо з агрономом за фахом, пенсіонером Вячеславом Шевчуком, який мешкає у селі Шумилів на Вінниччині.
«Колись батьки моєї мами тримали корову, потім мої батьки, тепер ми з дружиною. Виходить, моє покоління вже крайнє в цьому ланцюзі, – із сумом констатує він. – У нас у селі на 163 двори є 65 корів. На нашому пасовищі раніше випасалися 16 корів, зараз тільки три. Деякі пасовища вже років з десять не бачили корів і заросли чагарниками. Немає великих черед і у сусідніх населених пунктах. В окремих із них залишилось по дві-три корови на село. Я ж пам’ятаю, – пригадує Вячеслав Павлович, – як люди років сорок тому укладали угоди й брали в колгоспі молодих бичків на вирощування, вигодовували їх і потім здавали. За вирощування молодняка ще й трудодні до стажу нараховувалися, і план по виробництву м’яса виконувався…»
Вам також може сподобатися
Розповідаючи про ті часи, Вячеслав Шевчук навів цитату з книги «Розкажи, поле…» ученого-аграрія, доктора сільськогосподарських наук, академіка Української академії аграрних наук Федора Моргуна: «Якось підійшов до мене голова колгоспу Машівського району і поділився думкою, яка турбує його: «Багато років я працюю в селі, немало бачив і пережив, і, думаю, знаю психологію селян. І раптом зробив для себе відкриття: корова не тільки годувальниця, а й хранителька сім’ї. І знаєте, хто допоміг мені усвідомити це? Народний суддя! Якось ми вели розмову про молоді сім’ї. Суддя й поділився своїми спостереженнями. Багато розпадається молодих сімей, але звернули увагу на такий факт. Як правило, розлучаються ті молоді люди, які прагнуть жити без турбот. А от молода сім’я, яку привчили до ведення власного господарства, міцна».
А ще на зменшення поголів’я корів у присадибних господарствах впливає цінова політика на молоко, переконаний Вячеслав Павлович: «Якось ми з дружиною підрахували: на кожну зароблену на корові одну гривню ми витратили півтори гривні. Тобто при нинішніх цінах, за якими приймають молоко, це збитково. То як таке може бути? Корова не може бути збитковою. Це збитковий метод господарювання чи така цінова політика».
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
