Якщо ви прокинулися від вибухів, все відбувається настільки стрімко, що оговтатися неможливо, бігти кудись уже немає сенсу, та й небезпечно. Бо не завжди є можливість добігти до укриття. Особливо коли є загроза від балістичних ракет.
Небезпека полягає в тому, що це надвисока швидкість ракети, яка не залишає багато часу на реакцію. Від запуску до моменту появи балістичної ракети над Україною проходить дві-чотири хвилини.
Вам також може сподобатися
Перш за все, сподіваємося, що ви заздалегідь відсунули ліжка від вікон. Бо якщо вибухова хвиля висадить вікна, вас хоча б не поріже склом.
Швидко одягніться, візьміть тривожну валізу з необхідними речами. Прямуйте до укриття, стежте за повідомленнями від місцевої влади та правоохоронців. Якщо ви розумієте, що приліт вже поруч – не біжіть. Як би це дивно не звучало. Покрокову інструкцію, яку варто запам’ятати, пропонує громадська організація «Тиха Вежа».
Краще одразу опуститися вниз, на підлогу, максимально низько, подалі від вікон, закрити голову руками, подушкою, чим завгодно і відкрити рот, щоб зменшити вплив ударної хвилі.
Про «дві стіни» всі чули. Але у половини квартир та будинків їх просто немає, бо всередині перегородки дерев’яні або з гіпсокартону. Вони не рятують від уламків. Тому тоді працює інше правило: менше вікон, ближче до опорних стін, нижче від рівня підвіконня. Коридор, ванна, внутрішній простір – все це вже краще, ніж кімната з вікнами.
«Чим більше поверхів монолітно-бетонних, тим більше шансів для нижніх поверхів не постраждати. Чим вище – тим небезпечніше. Чим ближче до тримальної (несучої) стіни, тим більше шансів не потрапити під завал вертикального удару, – констатує Костянтин Гринчук, офіцер цивільної оборони та ексрадник міністра МНС України, полковник у відставці. – Часто люди спускаються на перший поверх і збираються в ліфтових холах, не розуміючи, що це пряма дорога для боєприпасу, вибухової хвилі та уламків без перешкод. У разі влучання не тільки балістики, а навіть «шахеда» в машинні відділення ліфтів (які зазвичай захищені лише одним перекриттям даху), удар іде далі по шахті саме на нижній поверх, де люди думають, що вони захищені стінами з боків».
І ще один момент, про який мало говорять. Двері. Інтуїтивно хочеться їх відчинити, щоб «не заклинило». Повністю відчиняти не потрібно, але і закривати на всі замки теж не варто. Краще залишити можливість швидко відчинити після удару. Але сидіти просто біля дверей – не ок! Це зона, куди заходить ударна хвиля. Краще відійти хоча б на метр і притиснутись до внутрішньої стіни.
Якщо ви спали і прокинулися від вибуху, то не підривайтеся одразу бігти. Спочатку зрозумійте, що відбувається. Якщо вже чути вибухи, правильніше впасти поруч з ліжком і вже потім переміщатися, не підводячись на повний зріст. Багато травм саме від цього різкого бігу в паніці. Дуже проста річ, яка може врятувати: матрац, подушки, ковдра. Якщо є кілька секунд, то матрац – у коридор, подушку – на голову. Це працює проти уламків і зменшує тиск, якщо затисне при обвалі.
Треба бути готовими до того, що може завалити. Завжди. Бо війна, і безпечних місць не існує. Це не про страх. Це про контроль.
Важливо! Завжди поруч під час сну має бути сумка, в якій: телефон, паспорт, ліхтарик, критичні ліки, турнікет, вода, повербанк, свисток (от як в дитини іграшка для сну, це повинно стати ритуалом).
І подивіться на свою кімнату чесно: чи не висить у вас над головою щось важке, що впаде першим. Якщо починається обвал, не треба бігти. Згорнутись, закрити голову, переміститись максимально вниз. Немає «безпечного кута», який гарантує, що все буде добре. Жодна звичайна будівля не витримує прямого влучання.
Фахівці громадської організації «Тиха Вежа» нагадують, що є різниця між панікою і діями. Іноді ця різниця – життя. Ми не контролюємо ракети. Але ми контролюємо свої перші секунди.
Збережіть собі короткий чеклист «Перші секунди»: не підхоплюватися на ноги. Сповзти з ліжка на підлогу, шукати кут. Притиснутися до внутрішньої (капітальної) стіни, захистити голову. Руки, подушка, матрац – будь-що, чекати серії. Балістика рідко летить одна. Між вибухами може бути від 30 секунд до кількох хвилин.
Тільки після другого-третього вибуху можна швидко (залишаючись низько) переміститися в безпечнішу зону (коридор/ванна).
