Ця дівчинка почала грати на музичних інструментах ще змалку. А з чотирьох років відвідувала мистецьку школи у рідному Гадячі, де викладає її бабуся Ірина Іванівна. Відтоді Олександра освоїла фортепіано та скрипку, вправляється у вокалі й хореографії.
«Коли почалося повномасштабне вторгнення, наша сім’я нікуди не виїжджала, – розповіла бабуся. – Тато Сашеньки, мій син, тривалий час захищає нашу землю зі зброєю в руках. А ми з першого ж дня великої війни почали допомагати українським бійцям. Дивлячись на нашу волонтерську діяльність, онучка теж вирішила зробити свій посильний внесок у Перемогу. Вона долучилася до благодійних концертів, які я разом зі своїми учнями організовувала та проводила в населених пунктах району. Загалом за вісім благодійних концертів нам вдалося зібрати понад 70 тисяч гривень».
Торік, за словами Ірини Іванівни, Олександра вперше сама вийшла зі скрипкою на свій сольний концерт. Виступала спочатку по пів години, поступово збільшуючи час виступу до години. Дівчинка грала і співала. На місцевому ринку, біля супермаркету, лікарні.
«На крайньому концерті біля лікарні вдалося назбирати найбільшу суму за цей місяць – 2 400 гривень. А всього на виступах цього літа вона зібрала більше 20 тисяч гривень. Буває, разом з Олександрою виступає її вчителька, а подруга Вікторія танцює», – каже старша наставниця.
Сьогодні дівчинка виступає зі своєю власною скрипкою, половину суми на яку зібрала самостійно. Інших 5 тисяч їй подарував тато.
Більшість з усієї зібраної суми Олександра віддає на потреби рідних волонтерів, які готують для армійців сухі борщі і супи. А також жертвує певні суми хворим діткам та для організації із захисту тварин. Адже сама дуже любить братів наших менших. Вдома у неї є кішечка та два собаки. Минулого літа зібрала на тепловізор для дідуся і турнікети татові.
«У репертуарі онучки – пісні про дитинство, війну. Співає вона й дуже щемливу молитву про Захисників України. Протягом навчального року бере участь у спільних концертах, а на канікулах виступає окремо. Дуже засмучується, якщо надворі негода. Адже вона не дає їй робити свою надважливу справу», – додає бабуся.
Крім, власне виступів, Олександра часто допомагає рідним чистити і сушити овочі для борщу, розкладати готові суміші по пакетах, розрізати етикетки, пакувати обереги. Волонтерство надихає дівчинку, вона добре усвідомлює важливість своєї праці. Вважає її своїм обов’язком, хоч маленьким, але дуже потрібним вкладом у Перемогу України.
