За фахом Марія Вікторівна вчителька початкових класів і понад чверть століття пропрацювала вихователькою у дошкільних навчальних закладах. Має звання «вихователь-методист», учителі завжди дякували їй за хорошу підготовку вихованців до школи.
«Коли пішла на заслужений відпочинок за вислугою років, стала слухачкою «Університету третього віку» територіального центру соціального обслуговування Бершадської міської ради, – розповідає Марія Усатюк. – Відтоді й почала активно займатися творчістю. Мені подобається образотворче мистецтво, я вчила дітей малювати, залюбки оформляла батьківські куточки петриківським розписом, але не думала, що буду займатися цим серйозно. Поштовхом, мабуть, став майстерклас Євдокії Гетьман з петриківського розпису. Потім кілька місяців навчалася у місцевої самобутньої художниці Людмили Менюк, яка створила артпростір «ЯR». Вона талановита учителька, наставниця. Людмила Борисівна навчила нас, як правильно користуватися пензлем, як виконувати мазки, працювати над візерунком, охоче ділилася тонкощами техніки. Я й досі відвідую її майстеркласи, вчуся в неї, набираюся досвіду».
Після цього Марія Вікторівна поїхала в гості до доньки Аліни, яка, до слова, теж вчителька початкових класів і соціальний працівник та дуже гарно малює. Правда, працює не в техніці петриківки, а пише природні пейзажі.
«Побачила в доньки полотна картин і вирішила теж щось намалювати, – продовжує Марія Усатюк. – Зображувала квіти, вийшло дуже гарно. Перебуваючи в гостях, вечорами займалася творчістю й таким чином створила кілька картин. Коли ж повернулася додому, у мене з’явилося бажання розмалювати хвіртку і ворота. Син Валентин мав приїхати додому з війська у відпустку. Йому якраз мало виповнитися сорок років. Хвіртку і ворота спочатку поґрунтувала білою фарбою, ні крейдою, ні олівцем ескізу не робила, просто взяла в руки пензлик, фарби і малювала так, як хотіла, як підказувала уява. Син був дуже радий, сусідам, односельцям теж подобається».
Матері також захотілося подарувати сину на день народження картину з птахами. Але до того вона їх ще не малювала. Знову на допомогу прийшла Людмила Менюк, яка підказала, як краще це зробити. Марія Вікторівна в короткий термін написала картину з двома птахами, квітами, калиною, гілочками у вигляді сердечка… Мати вклала у свій витвір часточку душі, любов і щире бажання добра, щасливої долі.
Потім самодіяльній художниці захотілося більше малювати птахів – до цього вона в основному зображувала квіти, рослини, листя, бутони, ягідки. Придбала відповідну літературу, дивилася майстеркласи в інтернеті, аналізувала, вивчала… Ніколи не перемальовувала картини інших авторів, а це спробувала – вийшло дуже схоже. Відтоді стала писати і картини на полотні (до цього використовувала папір і фарби). Загалом у творчому доробку Марії Усатюк три десятки картин на полотні, більшість із них вона роздарувала рідним, друзям. Здебільшого все-таки творить на папері.
Основа творчості талановитої жінки – петриківський розпис, характерною особливістю якого є переважання рослинних візерунків, мотиви квітів і ягід, які часто поєднуються з казковими птахами. Петриківський розпис, зауважує Марія Вікторівна, традиційно виконували на білому тлі, проте сучасні майстри роблять розписи на фоні різноманітних кольорів. Сама вона теж полюбляє створювати візерунки на голубому та жовтому тлі. Орнамент художниця вибудовує навколо одного або кількох стебел, до яких приєднує інші елементи. Малює вона без попередньо накресленого контуру. Майбутній витвір продумує, підбирає кольори, а потім сідає і творить так, як підказує її фантазія. Зізнається: «Найбільше подобається зображувати квіти, ягідки, листя, птахів. Головне – не перевантажити картину, щоб був простір між елементами».
Улюбленим заняттям Марія Вікторівна займається, як правило, ввечері, навіть уночі. Це для неї віддушина, своєрідна арт-терапія, яка відволікає від думок і повсякденної роботи. «Хвилююся за сина і хлопців, які захищають нашу Україну, – щиро каже жінка. – А коли занурююсь в картину, тепло фарб – і стає легше на душі». Зазвичай над картиною вона працює дві-три години.
Свої витвори Марія Усатюк виставляє в соціальних мережах, презентації її робіт неодноразово проводилися в бібліотеці, артпросторі «ЯR», «Університеті третього віку», а також на засіданнях літературно-мистецького об’єднання «Вишиванка», де вона бере активну участь. Що цікаво: у світ мистецтва поринула не лише Марія Вікторівна, а й її донька Аліна та внучки Ніколь і Ангеліна, які теж прагнуть опанувати петриківський розпис.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
