Ліки час від часу приймає кожна людина. А декому доводиться це робити постійно. Разом з тим кожен препарат має свої особливості: один можна пити до їди, інший – після, ще якийсь не поєднується з окремими продуктами або його не можна розжовувати. Недотримання інструкції застосування призведе до того, що ліки будуть недієвими або навіть завдадуть шкоди.Про це розповідає сімейний лікар, дерматолог Олеся Глінська.

достатньому обсязі», – радить Олеся Глінська. Фото з архіву лікаря.
– Олесю Русланівно, найперше поясніть, що означає – приймати ліки до їди, під час їди та після їди?
– Ці позначення відображають бажаний часовий інтервал між прийомом їжі та ліків, який впливає на швидкість і повноту всмоктування препарату. До їди, тобто натще, зазвичай означає за 30-60 хвилин до прийому їжі – так рекомендують приймати левотироксин, ізоніазид, фексофенадин, деякі інгібітори протонної помпи, глипізид. Під час їди – одразу перед, під час або одразу після прийму їжі – так краще засвоюються препарати, що потребують жирового середовища (циклоспорин, зипразидон) або викликають подразнення шлунка (нестероїдні протизапальні засоби, метформін, препарати заліза, калію хлорид, кортикостероїди). Після їди – через 30-60 хвилин після прийому їжі; застосовується для препаратів, всмоктування яких їжа уповільнює, але не порушує, або коли потрібно зменшити подразнення слизової. Недотримання цих інтервалів може пригнітити або занизити концентрацію діючої речовини в крові, знижуючи ефективність ліків або підвищуючи ризик побічних ефектів.
– Чим краще запивати ліки?
– Оптимальний варіант – звичайна питна вода кімнатної температури в достатньому обсязі, як правило, пів склянки або склянка. Слід уникати грейпфрутового соку, оскільки він пригнічує фермент у кишківнику й печінці, що підвищує концентрацію та токсичність багатьох препаратів, зокрема симвастатину. Молоко та інші молочні продукти можуть зв’язувати деякі антибіотики (наприклад, доксициклін), знижуючи їх всмоктування. Чай, кава та соки також можуть змінювати рН середовища або взаємодіяти з окремими діючими речовинами, тому ними краще не запивати ліки без окремої консультації лікаря.
– Чи може їжа змінювати дію ліків?
– Так, їжа впливає на фармакокінетику препаратів через кілька механізмів: зміну рН шлунка, швидкості евакуації шлункового вмісту, секреції жовчі, а також через пряму фізико-хімічну взаємодію з діючою речовиною. Це особливо актуально для: гормонів щитоподібної залози — багато компонентів їжі (соя, кава, кальцій, залізо, харчові волокна) знижують її всмоктування; препаратів з вузьким терапевтичним вікном (фенітоїн, дигоксин, циклоспорин, варфарин) – коливання концентрації через їжу можуть спричинити токсичність або втрату ефекту; статинів – грейпфрутовий сік значно підвищує їх концентрацію; антибіотиків (тетрацикліни, фторхінолони) – молочні продукти та кальцій знижують всмоктування; антикоагулянтів (варфарин) – продукти, багаті на вітамін К (листова зелень), знижують ефективність; інгібіторів МАО – тираміновмісні продукти (витримані сири, ферментовані продукти) можуть спричинити гіпертензивний криз препаратів, що краще всмоктуються з жирною їжею (циклоспорин, зипразидон, канабідіол).
– А чи безпечно приймати кілька препаратів одночасно від різних недуг?
– Одночасний прийом кількох ліків можливий і часто необхідний, але супроводжується підвищеним ризиком лікарських взаємодій, тому має відбуватися під контролем лікаря. Тому повідомляйте лікарю про препарати, які ви приймаєте, зокрема і про безрецептурні, вітаміни, БАДи. Самостійно, без консультації з лікарем, поєднувати різні препарати не можна.
– Як правильно приймати ліки «за потреби» (жарознижувальні, знеболювальні)?
– Тут потрібно керуватися інструкцією і дотримуватися вказаної дози та мінімального інтервалу між прийомами, не перевищувати максимальну добову дозу. За відсутності інших вказівок – запивати достатньою кількістю води (не менше пів склянки), що прискорює розчинення таблетки та зменшує подразнення слизової стравоходу і шлунка. Якщо препарат подразнює шлунок (наприклад, ібупрофен, аспірин), доцільно прийняти невелику кількість їжі. Не можна поєднувати кілька препаратів з однаковою діючою речовиною (наприклад, різні жарознижувальні, що містять парацетамол) через ризик передозування.
– А можна ділити або подвоювати таблетки для отримання потрібної дози?
– Ділення таблетки навпіл є прийнятним лише для форм, спеціально призначених для цього (як правило, мають риску-поділку), і лише за умови рівномірного розподілу діючої речовини в таблетці. Не можна ділити таблетки з ентеросолюбільним покриттям та нероздільні форми пролонгованого/модифікованого вивільнення – ділення руйнує механізм контрольованого вивільнення речовини та може призвести до різкого підвищення концентрації в крові й токсичності. Також – комбіновані препарати, у яких співвідношення діючих речовин змінюється між дозуваннями (наприклад, ситагліптин/симвастатин, лінагліптин/метформін, кодеїн/парацетамол, азилсартан/хлорталідон). Поділ такої таблетки не дасть пропорційного зменшення обох компонентів. Не ділять препарати з вузьким терапевтичним індексом – навіть невелика похибка дозування через нерівномірне ділення може бути клінічно значущою. Прийом двох таблеток замість подвоєної дози допустимий лише, якщо це узгоджено з лікарем і препарат випускається в лінійці дозувань, кратних потрібній сумарній дозі (наприклад, дві таблетки по 5 мг замість однієї по 10 мг тієї самої лікарської форми). У всіх сумнівних випадках слід звернутися до лікаря, а не змінювати дозування самостійно.
– Чому не можна розжовувати таблетки, які треба ковтати цілими?
– Позначка «не розжовувати» зазвичай стосується таблеток з ентеросолюбільним покриттям або пролонгованим/модифікованим вивільненням. Розжовування або подрібнення такої таблетки руйнує оболонку чи матрицю, яка забезпечує поступове вивільнення діючої речовини протягом визначеного часу. У результаті людина одразу отримує всю дозу препарату замість поступового вивільнення протягом кількох годин. Це може спричинити різке підвищення концентрації в крові й токсичну, іноді небезпечну для життя реакцію. Руйнується ентеросолюбільне покриття, призначене для захисту препарату від руйнування шлунковим соком або захисту слизової шлунка від подразнювальної дії речовини, – це знижує ефективність і підвищує ризик подразнення шлунка. Деякі препарати мають неприємний або небезпечний смак чи подразнювальну дію на слизову ротової порожнини при розжовуванні. Якщо людина фізично не може ковтнути таблетку цілою, потрібно звернутися до лікаря і попросити підібрати альтернативну лікарську форму (рідкий розчин, диспергована форма, інший препарат) – самостійно розжовувати або розчиняти форми з модифікованим вивільненням не можна.

















