Музей розташований у будинку Цибульських, де у 1859 році кілька днів жив Тарас Шевченко. Будинок Цибульських – найстаріша з існуючих будівель Черкас. У 1852 році брати Юхим та Андрій Цибульські звели півтораповерховий напівдерев’яний будинок. У 1890-х роках його перебудували на повністю кам’яний та вже триповерховий. Після цієї перебудови будинок до 1917 року був найвищим в місті.
За своїми політичними поглядами брати Цибульські були ліберальними демократами, саме цим і пояснюється їх дружба з Шевченком. У 1859 році поет подався в село Пекарі на Канівщині. В селі він посварився із місцевим. Після цього черкаський пристав Табачников написав рапорт, у якому йшлося про те, що Шевченко богохульствував і казав не дуже пристойні речі про панів. Тож поета під вартою доставили в Черкаси. Щоправда, йому вдалося уникнути перебування в буцегарні саме завдяки братам Цибульським, які викупили його за 500 рублів та золотий годинник. З 18 по 22 липня поет перебував у їхній домівці. Цікаво, що син Андрія – Василь, який помер у 1924 році, пам’ятав Тараса Шевченка, який гостював у його батька. Спогади Василя Андрійовича про перебування поета в Черкасах можна прочитати і зараз.
Вам також може сподобатися
Сьогодні нижній поверх будівлі займає перший в Україні музей однієї книги − присвячений збірці «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка. Його відкрили у травні 1989 року. Він містить чимало раритетних видань цієї книги. У музеї показана історія видання, джерела творчості поета, найцікавіші видання, простежується еволюція ілюстрування шевченківських творів, а також «Кобзарі» у перекладах мовами народів світу. Музей містить більше шести тисяч експонатів, які постійно поповнюються.
«Кобзар», яким його тепер знає увесь світ, склався не одразу. Перше видання було здійснено в Петербурзі в 1840 році за сприяння Євгена Гребінки. У цей «Кобзар» тоді ввійшло лише вісім творів Тараса Шевченка: «Перебендя», «Катерина», «Іван Підкова», «Тополі», «Думка», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч» і вірш «Думи мої, думи мої». Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, − подія величезного літературного і національного значення. У світі збереглося лише декілька примірників першого «Кобзаря» (1840), тому один з них є гордістю черкаського музею.
У музеї експонується ще одне прижиттєве видання поета − «Кобзар» 1860 року, що був надрукований коштом цукрозаводчика і мецената Платона Симиренка, який виділив для видання «Кобзаря» 1 100 карбованців, відтак це видання вийшло значно повнішим за попередні (17 творів і портрет Шевченка).
Також в експозиції представлено чимало інших коштовних і не менш рідкісних видань творчості Шевченка − багато діаспорних видань, майже 40 «Кобзарів», перекладених на інші мови, дуже цікаві видання 1920-х років. Крім того, у фондах музею − велике зібрання шевченківських листівок, значків, медалей, плакатів тощо.
