– Вишивка стрічками дозволяє створювати об’ємні та реалістичні зображення на тканині. Ви вміло поєднуєте вишивку стрічками, техніку трапунто та живопису, що створює неймовірний 3D-ефект. Яким був шлях до цього?
– Мій шлях починався з класичної вишивки стрічками. Спочатку захоплювала сама можливість створювати об’ємні пелюстки та бутони. Але з часом мені стало тісно в межах простого полотна. Хотілося глибини, реалістичного заднього плану, гри світла й тіні. Так з’явився живопис, який дозволив створювати художній фон – небо, розмиті обриси дальніх садів чи інтер’єру. Потім я зрозуміла, що деяким елементам (наприклад, вазам, птахам чи великим деталям архітектури) не вистачає фундаментального об’єму під стрічками. Тоді я відкрила для себе трапунто (об’ємний стьобаний рельєф) та елементи барельєфу. Поєднання цих чотирьох стихій – фарби, об’єму, рельєфу та шовкового блиску стрічок – і стало моєю авторською візитівкою. Це був шлях довгих спроб, помилок і неймовірного натхнення.
– Давайте детальніше поговоримо про те, як на практиці поєднати ці три техніки. Почнемо з живописної основи. Які тканина, фарби та інші матеріали найкраще пасують для цього?
– Основа – це фундамент усієї роботи. Найкраще брати щільні, але піддатливі для голки тканини: натуральний льон, бавовна (габардин або двонитка) та цупкий шовк. Для створення живописної основи використовую спеціальні акрилові фарби для текстилю. Іноді, для м’яких переходів та ефекту серпанку, я працюю аквареллю по вологому шовку, але акрил надійніший для подальшої текстурної роботи.
– Опуклий малюнок на тканині створюєте за допомогою техніки трапунто. Поділіться тонкощами цього процесу.
– Техніка трапунто – це справжня магія створення рельєфу зсередини. Спочатку я переношу контур елемента (наприклад, випуклий бік вази чи тіло пташки) на виворітний бік, підкладаючи додатковий шар тканини або м’якого флізеліну. Після цього прошиваю цей контур вручну або на машинці. З вивороту роблю маленький надріз і щільно заповнюю цю «кишеньку» наповнювачем – найчастіше синтепухом або бавовною. Потім надріз акуратно зашивається. Головна тонкість – не переборщити з набиванням, щоб тканина з лицьового боку не перекосилася, а утворила красивий, плавний 3D-барельєф.
– Фінальний декор здійснюєте за допомогою вишивки стрічками?
– Коли фон розписаний, а завдяки техніці трапунто створено потрібний об’єм, починається найулюбленіший етап – оживлення картини стрічками. На цьому етапі я вишиваю квіти, листя, дрібну траву. Використовую стрічки різної ширини (від двох міліметрів до п’яти сантиметрів) та текстури: натуральний шовк, атлас, органзу. Шовкові стрічки лягають неймовірно м’яко й реалістично, їх можна додатково тонувати пензлем прямо на готовій квітці, щоб досягти максимальної природності кольору.
– Чи використовуєте додаткові матеріали для деталізації своїх робіт?
– О так, деталі вирішують усе! Для надання роботі витонченості та багатства фактури я додаю: муліне та шерстяні нитки (для вишивки тонких стебел, капілярів на листі або хутра тварин); бісер, рубку та французькі вузлики (для створення тичинок чи ефекту ранкової роси); елементи класичного барельєфу (іноді використовую текстурну пасту для текстилю, щоб виділити кору дерев чи кам’яну кладку на задньому плані).
– Які декоративні ідеї вам найбільше подобається втілювати у своїх витворах?
– Найбільше мене надихає природа у всьому її різноманітті. Люблю створювати розкішні об’ємні півонії, бузок, де кожна квіточка вишита окремо, та польові квіти – маки, ромашки, волошки. Також обожнюю затишні пейзажі: старі віконця з квітучими підвіконнями, арки, оповиті трояндами, та казкових птахів. Поєднання живописного фону та об’ємного переднього плану дозволяє «впустити» глядача всередину картини.
– Ви натхненниця творчої студії «Муза», де навчаєте дітей вишивці стрічками. Вони теж опановують цю змішану техніку?
– У студії «Муза» ми починаємо з азів. Вихованці спочатку вчаться тримати голку, відчувати стрічку, освоюють базові стібки. Але сучасні діти дуже талановиті й прагнуть експериментів. Старші вихованці з великим азартом пробують і підфарбовувати фон, і додавати елементи об’єму. Звісно, ми адаптуємо складні процеси під їхній вік, але сама ідея того, що картина створюється не за шаблоном, а через поєднання різних матеріалів, дуже розвиває їхнє креативне мислення.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
