«БашА Кухня», заклад у Жовкві, відомий, мабуть, в усій Україні. Тут готують м’ясо барбекю. А відкрив його ветеран Андрій Башенський. Заклад став популярним завдяки контенту, який розміщує Андрій у соцмережах.
У жовтні 2025 року «БашА Кухня» встановила світовий рекорд,приготувавши майже 33 тисячі порцій барбекю за 5 годин. Тоді людей пригощали ребрами, смужками м’яса, ковбасами, крильцями. Ще одним рекордом стала найдовша черга за стравами, довжина якої становила 646,6 метра. У черзі за м’ясною продукцією стояло майже 600 людей, а загалом на заході було 1 836 відвідувачів. Обидва рекорди увійшли до Книги світових рекордів. Загалом Андрій Башенський вивчає та модернізує давні українські рецепти, займається виробництвом крафтової м’ясної продукції. До 2022 року мав свої заклади барбекю на Львівщині. Однак з повномасштабним вторгненням росіян на нашу землю добровольцем пішов захищати Україну від ворога. А після звільнення зі служби продовжив розвивати власну справу.
Вам також може сподобатися
За освітою Андрій автослюсар, автомеханік. Після навчання працював у автосалоні. Але, зізнається, почувався некомфортно. Й подумував про власну справу. Оскільки з дитинства цікавився кулінарією, вирішив нею й займатися. Почав з того, що переглядав різні курси в інтернеті, читав кулінарні книжки, цікавився старовинними рецептами, зокрема виробів з м’яса. Брав участь у різних кулінарних конкурсах, де здобував високі нагороди. Згодом відкрив власну справу – виробляв сиров’ялені м’ясні продукти. «Я мав цех з виготовлення в’яленої ковбаси, крім того, виготовляв хамони, прошуто – подібно як італійці роблять, але в українському стилі, – розповідає Андрій. – Рецептуру розробляв сам – вивчав старовинні рецепти й адаптовував їх під сучасність. Рецепти знаходив у книгах, записував від людей – тобто збирав по крихтах, готував, щось додавав, модернізував. Наприклад, щоб ковбаса мала насичений відтінок, використовую вино».
Коли почалася повномасштабна війна, Андрій Башенський долучився до лав Захисників. Продукцію, яку мав, теж віддав військовим. Через майже два роки служби звільнився за сімейними обставинами. Питання, чим займатися, для ветерана не стояло: вирішив продовжити справу, якою жив раніше. «Бізнес взявся будувати у рідному місті – Жовкві, – розповідає він. – Відкрив заклад «БашА Кухня», який спеціалізується на приготуванні страв барбекю. Тут смажать ребра, рульки, ковбаски, крильця і картоплю». Також Андрій Башенський розробив рецепти спецій для барбекю, які сьогодні продають у багатьох супермаркетах. У 2025 році заклад встановив два світові рекорди. Щоб популяризувати свою справу, Андрій почав знімати відео і викладати у соцмережах.
У складі продукції – все натуральне
Родзинкою продукції «БашА Кухні» є те, що для її виготовлення використовують лише натуральну сировину. «У складі багатьох магазинних ковбас чимало барвників – щоб надати привабливого кольору, продовжити термін зберігання, – каже підприємець. – Цього можна досягти й завдяки натуральним компонентам, але це складніше. Наприклад, для того щоб ковбасі надати насиченого червоного кольору, я використовую вино. Його треба випарити, додати прянощі, зцідити і додати у фарш».
Андрій Башенський переконаний: українське має бути сучасним, якісним і знаним далеко за межами нашої країни. І його «БашА Кухня» – яскравий приклад того, як любов до своєї справи може перетворитися на справу життя.
У планах ветерана – ресторан староукраїнської кухні, де готуватимуть страви у печі за давніми, проте модернізованими рецептами.
Заклад «БашА Кухня» відомий далеко за межами Жовкви і навіть Львівщини. Щоб скуштувати страви, тут часто вишиковуються значні черги. А особливі гості у закладі – українські військові, ветерани. «Для ветеранів і військових у нас багато пільг, знижок, – розповідає Андрій Башенський. – Буває, і просто пригощаємо. Також надсилаємо нашу продукцію на передову, допомагаємо збирати кошти для фронту і для реабілітації Захисників».
Для Андрія Башенського кулінарія – не просто справа, а спосіб зберігати українські традиції та відкривати їх по-новому. Він переконаний: старовинні рецепти не мають залишатися лише на сторінках давніх книг – їм можна дати нове життя, поєднавши традиції із сучасними смаками.
