Водночас сучасна медицина доводить: своєчасне розпізнавання симптомів і швидке звернення по допомогу можуть врятувати життя та зменшити ризик важких наслідків. Як розпізнати перші ознаки інфаркту, хто перебуває у групі ризику та що робити до приїзду медиків – про це розмовляємо з лікарем-кардіологом Оксаною Самусенко.
– Оксано Олександрівно, що таке інфаркт?
Вам також може сподобатися
– Інфаркт міокарда – це загибель (некроз) ділянки серцевого м’яза внаслідок різкого порушення кровопостачання. Найчастіше це відбувається через закупорку коронарної артерії тромбом. Клітини серця без кисню починають гинути вже через кілька хвилин. Що більша ділянка ураженого м’яза і що довше тривало знекровлення – то важчі наслідки.
– Які причини розвитку інфаркту?
– Головна передумова інфаркту – атеросклероз. Це хронічне захворювання, за якого на стінках артерій відкладаються жирові бляшки. Вони поступово, роками, іноді десятиліттями звужують просвіт судини. Згодом бляшка може розірватися – і на місці розриву миттєво утворюється тромб, який повністю перекриває артерію. Рідше до інфаркту призводять: тривалий спазм коронарної артерії, розшарування стінки судини або емболія (перенесення тромбу з іншого місця).
– Хто в зоні ризику?
– Деякі фактори ризику змінити неможливо, але про них треба знати. Вік: чоловіки після 45 років, жінки після 55. Спадковість: інфаркт у близьких родичів до 55 (чоловіки) або 65 (жінки) років. На інші фактори ми можемо вплинути. Це: куріння (підвищує ризик у 2-4 рази), артеріальна гіпертензія (тиск вищий за 140/90 мм рт. ст.), підвищений рівень «поганого» холестерину, цукровий діабет та переддіабетний стан, зайва вага та ожиріння, особливо абдомінальне ожиріння (жирові відкладення більше виражені на животі), хронічний стрес і відсутність фізичної активності, зловживання алкоголем.
– Які симптоми інфаркту?
– Класична ознака інфаркту – раптовий нестерпний біль або стискання за грудиною, яке триває понад 15-20 хвилин і не минає після відпочинку чи прийому нітрогліцерину. Біль може «віддавати» в ліве плече, руку, щелепу, шию або спину. Але інфаркт буває різним. Особливо у жінок, людей похилого віку та хворих на діабет симптоми можуть бути «нетиповими»:
* різка слабкість, запаморочення, непритомність;
* нудота, блювання, відчуття «болю в шлунку»;
* задишка навіть у спокої;
* холодний піт та блідість шкіри;
* раптовий страх смерті, сильне тривожне відчуття. Якщо відчуваєте якісь з названих симптомів, не чекайте, поки «само пройде». Будь-який з цих симптомів – привід негайно діяти.
– Які обстеження потрібні, щоб встановити діагноз?
– Найперше, що призначить лікар – ЕКГ (електрокардіограма). Це – перший і найшвидший метод. Зміни на кардіограмі фіксуються вже в перші хвилини інфаркту. Важливим буде і аналіз крові на тропонін – білок, який вивільняється з пошкоджених клітин серця. Підвищення рівня тропоніну підтверджує загибель серцевого м’яза. ЕхоКГ (ультразвукове дослідження серця) дозволяє побачити, яка ділянка серця не скорочується нормально. Коронарографія – рентгенівське дослідження судин серця з контрастом: «золотий стандарт» для визначення місця закупорки артерії.
– А яка перша допомога при підозрі на інфаркт?
– Насамперед – слід викликати швидку (зателефонувати 103). Покладіть або посадіть людину зручно – не дозволяйте їй ходити. Розстебніть тісний одяг, забезпечте доступ свіжого повітря. Якщо людина при свідомості та немає алергії – дайте розжувати таблетку аспірину. Якщо є нітрогліцерин – таблетку під язик (можна повторити через 5 хвилин, але не більше трьох разів). Але не можна приймати нітрогліцерин при низькому тиску. Якщо людина знепритомніла і не дихає – починайте серцево-легеневу реанімацію (натискання на грудину 100-120 разів на хвилину). Не залишайте людину на самоті до приїзду швидкої. Госпіталізація потрібна якомога раніше від початку симптомів.
– А як лікують інфаркт?
– Це може бути медикаментозна терапія, інтервенційні методи або відкрита операція на серці. Стентування коронарних артерій, або коронарографія, належить до інтервенційних методів лікування. Під час цього втручання через невеликий прокол на зап’ясті або стегні лікар вводить тонкий катетер до коронарних артерій серця, виявляє місце закупорки та встановлює стент – маленький металевий каркас, що розширює артерію і відновлює кровотік. Найкраще провести втручання протягом перших двох годин від початку симптомів – у цьому «золотому вікні» ризик незворотного пошкодження серця мінімальний. Шунтування (аорто-коронарне шунтування або мамаро-коронарне шунтування) – це відкрита операція на серці. Якщо коронарні артерії уражені надто широко або стентування неможливе, кардіохірург створює «обхідний шлях» для крові, використовуючи власну вену або артерію пацієнта. Медикаментозна терапія приймається незалежно від стентування, шунтування. Після перенесеного інфаркту важливо постійно контролювати стан здоров’я і приймати призначені препарати: антиагреганти (для профілактики тромбів), статини (для зниження холестерину), препарати для контролю артеріального тиску, контроль рівня глюкози.
– А що потрібно, щоб не допустити інфаркту?
– Кинути курити – найефективніший крок для зниження ризику. Контролювати артеріальний тиск: цільовий рівень – нижче 130/80 мм рт. ст. Тримати холестерин під контролем: регулярно здавати аналіз крові на ліпідограму; за потреби – приймати статини за призначенням лікаря. Контролювати рівень цукру в крові; при діабеті – суворо дотримуватись лікування. Фізична активність щодня: 30-40 хвилин помірної активності (ходьба, плавання, їзда на велосипеді) п’ять днів на тиждень. Харчуватися правильно: більше овочів, риби, бобових; менше насичених жирів, солі й цукру. Підтримувати здорову вагу: індекс маси тіла 18,5-24,9. Керувати стресом: сон не менше 7 годин, психологічна рівновага. Регулярно відвідувати лікаря: ЕКГ, аналізи крові й вимірювання тиску – хоча б раз на рік після 40 років.
